«Одіссея капітана Блада»

Рафаель Сабатіні

ОДІССЕЯ КАПІТАНА БЛАДА

Розділ І

ПОСЛАНЕЦЬ

Пітер Блад, бакалавр медицини, запалив люльку і заходився поратися коло вазонів герані, що

цвіла на підвіконні його кімнати, яка вікнами виходила на вулицю Уотер Лейн. Він не помічав, що з

вікна навпроти за ним з докором стежать чиїсь суворі очі. Пораючись коло герані, Пітер

прислухався до гомону людського натовпу там, внизу, у вузькій вуличці, натовпу, що вже вдруге

того дня плинув до плацу перед замком, де перед цим капелан герцога Фергюсон виголосив проповідь

скоріше бунтарського, аніж божественного змісту.

Цей безладний, збуджений натовп складався переважно з чоловіків із зеленими гілочками на

капелюхах, з кумедною зброєю в руках. У декого, щоправда, за плечима погойдувалися мисливські

рушниці, виблискували подекуди й мечі, але значна частина повстанців була озброєна лише киями, а

більшість тягла за собою величезні списи, зроблені з кіс, страшні на вигляд і незручні в бою.

Серед цих імпровізованих військових з містечка Бріджуотер були ткачі, броварі, теслі, ковалі,

муляри, каменярі, шевці та представники інших мирних професій. Бріджуотер, як і Тонтон, не

вагаючись, послав своїх чоловіків служити незаконнонародженому герцогові Монмуту. Людина, яка за

віком і здоров'ям могла носити зброю, а сьогодні залишилася б вдома, вважалася боягузом або

католиком.

Проте Пітер Блад, який не тільки був здатний носити зброю, але й майстерно володів нею, аж

ніяк не вважався боягузом, а католиком був хіба що тоді, коли це йому було вигідно, — так от цей