Для чтения книги купите её на ЛитРес
Реклама. ООО ЛИТРЕС, ИНН 7719571260, erid: 2VfnxyNkZrY
Плетиво (Збірка віршів) (fb2) 
- Плетиво (Збірка віршів) 3637K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Марія Микицей - Юлія Баткіліна
Юлія Баткіліна, Марія Микицей
Плетиво
#осіннє_плетиво
Юлія Баткіліна:
Це іржаве, напевно, листя, не золоте.
Давня Греція розповзається в порохи.
Чи знайдеться мені який-небудь Прометей
Чи принаймні один на світі сірник сухий?
Боги грецькі любили бійку й пиятику.
Що робити мені у осінь сумну таку?
Йдуть дорогами, хто додому не устига.
П’ють холодне, їдять холодне, нашвидку сплять.
Осінь, осінь, яка ж ти, матінко, дорога,
Необорна і неохопна сира земля.
Боги в Греції крали випивку і дівчат,
Не питайте, хто це почав, хто усе почав…
Історичне моє кіно натікає в день,
Що болить – то такий бадьорий народить міф.
І нічого-то не змінилося у людей,
Що придумали – то придумали не самі…
Тільки осінь, повзе в оселі, серця гризе.
Тільки осінь, вставай уже, зачиняй музей.
Марія Микицей:
Тільки осінь, вставай уже, зачиняй музей
І світло гаси – його як завжди по вінця
і холоду – теж,
що води несе через кожного з нас
Але я не про це
Твої вікна готичні й високі —
Їх вітражі за вітром знову летять
Плетиво (Збірка віршів) (fb2) - Плетиво (Збірка віршів) 3637K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Марія Микицей - Юлія Баткіліна
Юлія Баткіліна, Марія Микицей
Плетиво
#осіннє_плетиво
Юлія Баткіліна:
Це іржаве, напевно, листя, не золоте.
Давня Греція розповзається в порохи.
Чи знайдеться мені який-небудь Прометей
Чи принаймні один на світі сірник сухий?
Боги грецькі любили бійку й пиятику.
Що робити мені у осінь сумну таку?
Йдуть дорогами, хто додому не устига.
П’ють холодне, їдять холодне, нашвидку сплять.
Осінь, осінь, яка ж ти, матінко, дорога,
Необорна і неохопна сира земля.
Боги в Греції крали випивку і дівчат,
Не питайте, хто це почав, хто усе почав…
Історичне моє кіно натікає в день,
Що болить – то такий бадьорий народить міф.
І нічого-то не змінилося у людей,
Що придумали – то придумали не самі…
Тільки осінь, повзе в оселі, серця гризе.
Тільки осінь, вставай уже, зачиняй музей.
Марія Микицей:
Тільки осінь, вставай уже, зачиняй музей
І світло гаси – його як завжди по вінця
і холоду – теж,
що води несе через кожного з нас
Але я не про це
Твої вікна готичні й високі —
Їх вітражі за вітром знову летять
Комментарии к книге «Плетиво (Збірка віршів)», Марія Микицей
Всего 0 комментариев