Ще нічого немає. Зелена ніч,
і в кожної тиші міра своя.
І, знаючи, скільки потрібно сторіч,
щоби з’явилась найперша річ,
він вимовляє її ім’я.
Немов відчиняє нічне вікно
і ловить напружено кожен рух,
сподіваючись на щось все одно,
і небуття важке полотно
покірно дається йому до рук.
І все, що буде з ними тепер, —
гольфстріми, айсберги мертвих морів,
щоденний рух повітряних сфер,
спів кашалотів і крик химер,
поява запахів і кольорів,
коріння трав і листя дерев,
озерні льоди і пташиний свист,
руди і вугілля натруджений трем,
слухняних тварин шепіт і рев,
жага лунких торговельних міст,
вогонь, що спалює кораблі,
смерть на темних шовках знамен,
згаслі зірки на високому тлі,
Комментарии к книге «Господь симпатазує аутсайдерам. 10 книг віршів», Сергей Викторович Жадан
Всего 0 комментариев