ВАЛЕНТИН КУДРИЦЬКИЙ
КВІТКА КОХАННЯ
2011 р.
КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА
Легенда
За полем, за лісом,
Ой там, за горами,
Де зорі гуляють всю ніч,
Регочуть русалки патлаті з вітрами
І хлопців заманюють в ніч.
Заманюють вереском ніжним-ніжнісіньким,
Що аж за душу бере,
Стан який, лишенько! Рученьки, грудоньки…
Глянеш, аж серце гуде!
Підеш за ними без всякого роздуму
/Боже, ти грішних прости!/,
Бо хто ж з добрим серцем та ще й
світлим розумом
Буде втікать від краси?
Підеш за ними, зовсім не вагаючись,
В пекло в болото чи січ.
І знову десь чути оте завивання,
Що хлопців заманює в ніч.
Проходили люди в ту ніч під горою
І втомлені сіли спочить,
Аж чують, як в горах хтось помічі просить,
Прийшли – аж там хлопець ледь теплий лежить.
Говорять, що в нього русалка влюбилась
У місячно-зоряну ніч,
А потім у гори його заманила
І з ним там лишилась на ніч.
І стільки вона його там лоскотала,
Аж поки він міг реготіть,
А ранком у гори юнак перебрався,
І скалами став володіть.
Ось, чуєте, в горах, як хтось завиває,
Мов пугач, що в нашім селі,
То душу витрушує з хлопця русалка,
Усівшись на чорній скалі.
Любов же живуча, як музика Глінки,
І слухають зорі її,
Русалки ж сидять, обхопивши колінки,
Й регочуть у далі нічні.
Четверта поетична книжка В.О. Кудрицького. До нової збірки "Квітка кохання" автор включив вірші написані українською і російською мовами в різні роки. Видання розраховано на широке коло читачів.
Комментарии к книге «Квітка кохання», Валентин Александрович Кудрицкий
Всего 0 комментариев