««Батько народів» очима часу»

Михайло МЕДУНИЦЯ

«БАТЬКО НАРОДІВ»

ОЧИМА ЧАСУ

ЦИТАТНИЙ ДЕТЕКТИВ

"Ви примусили ідучих з Вами з мукою і огидою переступати по калюжах крові вчорашніх товаришів".

Скажеш — не вернеш, напишеш — не зітреш, відрубаєш — не приточиш.

Як напише писака, то не злиже й собака.

I

ФРАГМЕНТИ

ОЧМАНІЛОГО СЛОВОБЛУДУ

У наш час об’єднані сили демократії і соціалізму, взяті в масштабі Європи і за межами Європи, незрівнянно могутніші, ніж антидемократичний табір імперіалізму, що протистоїть їм.

Капіталізм став гальмом прогресу людства, а продовження авантюристичної політики імперіалізму, яка привела вже до двох світових воєн, є головною небезпекою для миролюбних народів. Велика Жовтнева соціалістична революція відкрила очі народам на те, що вік капіталізму наближається до кінця і що відкриті надійні шляхи до загального миру і до великого прогресу народів. Судорожні зусилля імперіалістів, під ногами яких хитається грунт, не врятують капіталізм від загибелі, що наближається. Ми живемо у такий вік, коли всі шляхи ведуть до комунізму. (Бурхливі, тривалі оплески).

Великий Ленін заклав основи радянської держави і вивів нашу країну на шлях соціалізму, який покінчив із багатовіковою експлуатацією людини людиною. Шлях Леніна веде до свободи і щастя народів, до свободи і щастя людства.

Великий Сталін вів і веде наш народ славним шляхом комунізму. Ім’я Сталіна, оточене безмежною повагою і любов’ю народів, відбиває велич переможного Радянського Союзу і кличе до боротьби за щасливе майбутнє людства. (Бурхлива, довго не стихаюча овація).

У знаменний день 30-річчя Великого Жовтня радянські письменники, як і весь радянський народ, з гордістю оглядають пройдений шлях і впевнено, радісно дивляться в майбутнє, осяяне сонцем ідей Леніна — Сталіна.

Українські радянські письменники горді з того, що в цих величних підсумках труда і боротьби радянського народу є частка і їхньої патріотичної творчої праці.

Капіталізм конає в передсмертних корчах, всі дороги ведуть до комунізму — яким щастям свідомість цього сповнює серця кожного письменника — борця за комунізм!

Сталін, мудрий вождь народів, вождь Радянської держави, невгасиме, вічне сяйво Батьківщини, в світлі слави! Сталін, силу животворчу ти народові даєш, до нового щастя й слави Батьківщину ти ведеш. Скільки витязів, а Сталін поміж ними — як титан, сили, мудрості і світла неозорий океан.

Сталінська програма відбудування і післявоєнного розвитку сільського господарства буде здійснена. Запорукою цьому є величезне піднесення серед українських колгоспників, що знайшло своє відображення в листі великому Сталіну від передовиків сільського господарства Радянської України, надісланому Республіканською нарадою, яка відбулася недавно в Києві. Митці республіки займуть своє почесне місце в перших лавах борців за сталінський врожай 1948 року, своєю натхненною творчою працею в колгоспах і польових станах запалять героїчних колгоспників на нові успіхи в ім’я процвітання Країни Рад, добробуту всього народу, в ім’я перемоги комунізму.

Всі сили — на боротьбу за сталінський врожай!

"Короткий курс історії ВКП(б)", потребуючи розкриття законів виробництва і вивчення історії трудящих мас як основної виробничої сили суспільства, озброїв радянських істориків для боротьби з буржуазно-націоналістичною фальсифікацією історії. Відомо, що ідеологи українського буржуазного націоналізму Грушевський, Винниченко, Петлюра, Донцов та інші намагались фальсифікувати історію України з метою обгрунтування своїх буржуазно-націоналістичних позицій. Відмовляючись від класового під ходу до вивчення історії України, буржуазні націоналісти пропагували ідею "безбуржуазності" української нації. Вони ігнорували визвольну боротьбу народних мас України і зображували розвиток українського народу як єдиної нації, без внутрішніх класових суперечностей та боротьби. Ці трад иції школи Грушевського повністю не ліквідовані серед українських історикіа Навіть у працях останніх років, таких, як "Короткий курс історії України", перший том "Історії України" та інших, не показані закономірності історичного розвитку України; основні періоди її історії розрізняються не за способом виробництва, а за тими зовнішньо-політичними ситуаціями, що склад алися на Україні в той чи інший період Дуже слабо в цих працях розкриваються соціальні взаємовідносини та класова боротьба всередині українського народу.

Нині ведеться уперта робота по створенню марксистської історії як українського, так і білоруського народів. Раніше виданий перший випуск "Історії БРСР" не був позбавлений помилок націоналістичного характеру. Історики України підготували новий короткий нарис історії України, а історики Білорусії розробили "Тези про основні питання історії БРСР". Ці праці зараз обговорюються науковою громадськістю.

...Десять років, що минули з часу створення "Короткого курсу історії ВКП(б)", були роками напруженої боротьби за комунізм. Величезну, вирішальну роль в цій боротьбі мала та має ідейна озброєність будівників комунізму. "Короткий курс історії ВКП(б)" був і залишається могутіньою теоретичною зброєю наших кадрів, в тому числі й кадрів радянських істориків.

Всіма своїми історичними успіхами ми зобов’язані великій більшовицькій партії, нашому вождю і учителю товаришеві Сталіну. Ось чому народ назвав першу в світі Конституцію соціалістичного суспільства Сталінською Конституцією; наші доблесні радянські полки, що здобули всесвітньоісторичну перемогу у Великій Вітчизняній війні, увійдуть в історію з високим ім’ям сталінських полків; п’ятирічки будівництва соціалізму названі у нас сталінськими п’ятирічками. Ми горді з того, що живемо, працюємо і боремось в сталінську епоху.

Товариш Сталін радянських письменників назвав інженерами людських душ. Ось те мірило, з яким підходитимуть на з’їзді до кожного з нас. Чи знає інженер людських душ свій матеріал у всій його повноті? Чи відобразив він у своїй творчості героїв нашого часу? Чи окрилена його творчість ідеями комунізму? Як він розуміє традиції і новаторство? Чи не відстає він від життя? І т. д. і т. п. Основне — це те, щоб письменник завжди був обернений лицем своїм до народу, до свого читача.

Швидке, енергійне вантаження військових ешелонів. Напруженість, суворість у погляді кожного солдата і офіцера. І разом з тим — повне самовладання. Нема метушні, не чути зайвих слів. Кожен почуває себе солдатом, кожен внутрішньо мобілізувався.

Звична і зручна, хоч ще й не обношена, військова форма. Кашкети, пілотки... На мужніх плечах воїнів розгладжуються, рівняються складки злежалих на складах зелених гімнастьорок. Умілі солдатські руки стирають густе мастило з рушниць і пістолетів. Зброя — напоготові... Черговий наш ешелон зі станції Харків вирушає на захід, на фронт. Ми — діюча армія.

Так пригадуються мені останні дні червня 1941 року — перші дні Великої Вітчизняної війни.

І пригадується ще: тисячні натовпи біля репродукторів на перехрестях, на площах і вулицях великого міста.

"Товариші! Громадяни! Брати і сестри! Бійці нашої армії і флоту! До вас звертаюсь я, друзі мої!".

Голос вождя. Голос рідного Сталіна. Тисячі, мільйони в урочистій тиші слухають свого вождя і полководця. Шофери пригальмовують авто, не сигналять біля репродукторів... Говорить Сталін!

І в саме серце входять слова: "...підняти на боротьбу всіх трудящих, щоб своїми грудьми захищати свою свободу, свою честь, свою батьківщину..."

Вночі і вдень чергові, патрулі біля будинків і на вулицях великого міста. Перевірка перепусток. Цілковитий порядок. Пильність. Військова дисципліна в народі. Єдність, злютованість, залізна воля — перемогти.

Великий полководець і стратег товариш Сталін розгадав задум стратегічного плану німецького командування. Це хороше показано на податку фільму. В Кремлі, в кабінеті товариш Сталін зосереджено і вдумливо вдивляється в карту, оглядає поле битви, яка розгорнулася влітку 1942 року.

— Ясно, вони йдуть на Сталінград, — говорить товариш Сталін Василевському. — Вдруге нам доводиться відбивати натиск ворога на це місто.

— Надзвичайно важливий стратегічний пункт, — відповідає начальник Г енерального штабу Василевський.

— Віддати Сталінград, — продовжує товариш Сталін, — це значить, віддати противникові всі переваги, зберегти — значить зв’язати руки противникові, створити загрозу його комунікаціям.

Далі глядач бачить, як товариш Сталін, творець найпередовішої в світі радянської військової науки, сталінської стратегії і тактики, вказує на слабкі сторони німецького плану взяття Сталінграда.

— А фланги в них розтягнуті, товариш Василевський, — зауважує Сталін. — Цього не слід забувати.

Механізовані армії Готта і Паулюса лише націлилися, почали прориватися до вигину Дона після липневого прориву Південно-Західного фронту, а товариш Сталін вже віддає наказ про оборону Сталінграда, щоб виграти час і знекровити противника, про посилення фронту Клетська — Серафимович. Вже тоді Головнокомандуючий Радянської Армії обмірковував свій план контрнаступу і розгрому ворога.

Воля Верховного Головнокомандуючого передається військам. На Дону, який німецькі генерали збиралися форсувати з ходу, зав’язуються важкі кровопролитні бої. В час, коли наші армії, обороняючись, повільно відступають, Сталінград готується до оборони.

...Багатомільйонний радянський глядач безмірно вдячний видатним майстрам кіномистецтва — творцям цього величного фільму за їх прекрасний, натхненний труд, і особливо ця подяка артистові О. Дикому, який блискуче відтворив дорогий і рідний нам образ нашого великого Вождя.