«Украдене ім'я: чому русини стали українцями»

Євген Наконечний

Украдене ім'я, чому русини стали українцями

ЕТНОНІМІКА МІЖ НАУКОЮ ТА ПОЛІТИКОЮ, або довкола національного імені українського народу

На перший погляд, що може бути спільного між однією з ділянок, а навіть підділянок, лінгвістики - етнонімікою (як частиною ономастики - в загальному, науки про власні назви) - та політичною діяльністю. Того, хто так вважає, чекає глибоке розчарування, особливо тоді, якщо він хоче заглибитися у назви племен, народностей, народів, націй Східної Європи, тобто в етноніміку. Політичні пристрасті обплутали зокрема ті назви, що пов’язані з давніми та сучасними назвами українців (раніше званих русинами) й територією їхнього розселення - Україною, колись давніше - Руссю. Нова книжка Євгена Наконечного, яка ось доходить до рук читача, розкриває справжні нетрі інсинуацій, вигадок та взагалі різних негідних спекуляцій, придуманих для того, щоб очорнити, висміяти ім’я української нації, її землі, а в дальшій проекції - поглузувати з української історії, української культури, української національної свідомості. Так було знайдено ще цілком радикальний рецепт: не було, немає і не буде.

Етноніміка українського - за сучасною назвою - народу від кількох сторіч обплутується вигадками “доброзичливих” сусідів, не лише обивателів, політиків, але й, з дозволу сказати, вчених, які своїми шовіністичними ненауковими процедурами довели, як часто політика панівних імперських націй є ворогом об’єктивної науки, як часто відбувалося падіння різних “єдиноправильних” концепцій до рівня хоча б вимушеної напівправди. При цьому забувалося, що напівправда - це та сама неправда, навіть якщо вона одягнена в напівнаукові шати.