Омелян Нестайко
Великі міфи імперії
(втеча від власної ідентичності)
СЛОВО ДО ЧИТАЧА
Україна відновила свою державність. Утверджується у світі наша споконвічна символіка - знак св. Володимира. Українська інтелігенція звільнилася від політичного, морального, релігійного і психологічного тиску або, інакше кажучи, від постійного страху перед нечуваними репресіями щодо неї. Прийнята одна з кращих у світі Конституція. Видаються прекрасні книги, публікуються несфальсифіковані дані про тоталітарне минуле. Не стану перелічувати всіх позитивів нашої доби - їх багато. І все ж…
Чи сподівалися ми в час дива - національно-романтичного здвигу, що за короткий час почнеться в Україні такий розгардіяш? Що ми станемо свідками шаленого наступу на національну ідею, на систематичне звужування сфер вживання державної мови? Що побачимо розгул украй вульгарної, антиестетичної інформації, яка лине з екранів телевізії і спотворює наші душі? Що збайдужіють до української справи багато людей, для яких "музикою душі" буде жахлива іномовна "попса".
Не продовжуватиму цього ряду. Він чітко вимальовується у свідомості представників тієї частини Нації, яка вболіває за долю держави, тих, що назвали себе: "Ми Український Народ".
Нарікати чи очікувати від "власть імущих" справжнього захисту нашої мови, нашої духовності, на превеликий жаль, справа марна.
Комментарии к книге «Великі міфи імперії», Омельян Нестайко
Всего 0 комментариев