Читать книгу «Похід Болбочана на Крим», Борис Монкевич

«Похід Болбочана на Крим»

3639

Описание

Мемуари сотника Війська Запоріжського Бориса Монкевича присвячено бойовому шляху Запорожців, зокрема їх походам на Лівобережній Україні та в Криму в 1918-му році. Особливо приділяється увага постаті героїчного провідника Новітніх Запорожців — полковника Петра Болбочана. На жаль не було видано другу частину спогадів, "Боротьба Болбочана за Лівобережжя. Смерть полк. Болбочана", та ця праця дає нагоду познайомитися з майже невідомою дотепер сторінкою історії України, її державотворення.



1 страница из 157
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.
Монкевич Борис, сотник В. З СЛІДАМИ НОВІТНІХ ЗАПОРОЖЦІВ Похід Болбочана на Крим

…Сумно похилите голову, корч болю стягне ваші уста і жаль попливе до свідомости нащадків…

Полковник ПЕТРО БОЛБОЧАН Лицар, Великий Полководець і Полум'яний Патріот. Організатор і Творець новітнього Війська Запорожського після зруйнування Української Збройної Сили. Командір Запорожського Корпусу й Головнокомандуючий Українською Армією на Лівобережжу в 1918–1919 рр.

Нар. 5. X. 1883 р. в с. Гіждеу, Хотинського noв. на Бесарабщині. Трагічно загинув, 29-го червня 1919 р. в Балині на Поділлю.

Від видавництва

Дорогі імена, славного минулого бережемо не тільки в своїм наболілім серці, заховуємо в памяти.

Славної памяти Полковник Болбочан трагічно загинув на своїй землі в маленьким містечку Балині на Поділлю. Та не в бою, — впав від кулі брата Українця… Не несли козаки на руках свого Батька-Отамана, не накрили червоною китайкою домовини, не греміли гармати на прощання, навіть не дали лихиї люди пан-отцеві відпровадити його на місце вічного спочинку, поховали тихцем, щоб не зобачив народ, і не спитався "за що?"…

Ніхто не розриє могили, бо… її не має,а велика Ганьба затерла всі сліди за собою!"

Минає час, пливе своєю дорогою, не оглядаючись за собою й не помічаючи, що закарбував — це справа історії, обовязок народу накреслити свою минувшину такою, якою вона дійсно була.

Україні лишив час Великий Зрив, кріваву боротьбу за волю й безконечні жертви на спустошеній вогнем і мечем Землі. І більш нічого, крім невмирущої ІДЕЇ..

Біля нас пройшов сприятливий невикористаний момент можливости відбудови Держави на правах Божих і Старої Традиції.

Часом коло людини проходить щастя, майже торкаючись її та вона не вміє його взяти; подібно Український Нарід випустив зі своїх рук долю України. Причини?

Більшість тогочасної інтелігенції була натхнена чужим ідеалом, в її руках опинилась керма, вона ж і не оцінила ваги Збройної Сили, побудованої на національно-козацьких традиціях в рямках загальнопринятих вимог регулярних армій. Українська Армія на ПриДніпрянщині народилась в болях і муках; коли вона крепла, коли слабла — однаково її бито й руйновано нерозумом або злобою.

Комментарии к книге «Похід Болбочана на Крим», Борис Монкевич

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства