«Орієнталізм»

Орієнталізм (fb2) - Орієнталізм (пер. Виктор Иосифович Шовкун) 1950K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Эдвард Вади Саид

Table of Contents

Зміст

Про автора. Подяки.

Вступ

Розділ перший. Рамки орієнталізму

Розділ другий. Орієнталістське структурування та реструктурування

Розділ третій. Орієнталізм сьогодні

Післямова

Примітки

Алфавітний покажчик

Едвард В. САЇД

ОРІЄНТАЛІЗМ

Київ — 2001

Увага! Електронний текст приведено у відповідність до сучасного українського правопису.

ЗМІСТ

Про автора . . . . . . . . . . . . . . . . 7

Подяки . . . . . . . . . . . . . . . . 8

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . 11

Розділ перший. Рамки орієнталізму . . . . . . . . . . . . . . . . 45

І. Як пізнати орієнталів . . . . . . . . . . . . . . . . 46

II. Уявна географія та як вона подається: орієнталізація орієнтала . . . . . . . . . . . . . . . . 70

III. Проекти . . . . . . . . . . . . . . . . 100

IV. Криза . . . . . . . . . . . . . . . . 125

Розділ другий. Орієнталістське структурування та реструктурування . . . . . . . . . . . . . . . . 149

І. Наново проведені кордони, наново визначені проблеми, секуляризована релігія . . . . . . . . . . . 151

II. Сильвестр де Сасі та Ернест Ренан: раціональна антропологія і філологічна лабораторія . . . . . 164

III. Життя на Сході й наука: вимоги лексикографи та уяви . . . . . . . . . . . . . . . . 196

IV. Паломники та паломництва, британські й французькі . . . . . . . . . . . . . . . . 219

Розділ третій. Орієнталізм сьогодні . . . . . . . . . . . . . . . . 261

І. Прихований і очевидний орієнталізм . . . . . . . . . . . . . . . . 262

II. Стиль, експертне знання, бачення: приземленість орієнталізму . . . . . . . . . . . . . . . . 293

III. Новітній англо-французький орієнталізм у своєму повному розквіті . . . . . . . . . . . . . . . . 330

IV. Остання фаза . . . . . . . . . . . . . . . . 368

Післямова . . . . . . . . . . . . . . . . 426

Примітки . . . . . . . . . . . . . . . . 456

Алфавітний покажчик . . . . . . . . . . . . . . . . 484

«Стимулююче, витончене, але водночас войовниче есе, яке заторкне вразливість багатьох самовдоволених осіб. Професор Саїд — палестинський араб, який нині завідує кафедрою англійської та компаративної літератури в Колумбійському університеті. З цієї вигідної позиції він дивиться на Захід, який дивиться на Схід, і йому не подобається те, що він бачить».Патрик Сіл, «The Observer»

«Важлива книжка... Вона покликана привести читача в нову епоху, коли світ зовсім інакше ставитиметься до орієнтальних студій та орієнтальної науки. Ще ніколи не висувалися такі обґрунтовані й такі переконливі звинувачення проти орієнталізму, як звинувачення Саїда».Нісім Реджванс, «Jerusalem POST»

Електронний текст подається з виправленням помилок у власних назвах за виданням: Саїд, Едвард В. Орієнталізм / Пер. з англ. В. Шовкун. — К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. — 511 с. — ISBN 966-500-092-6 (укр.) — ISBN 0-394-74067-X (англ.)Американський професор Едвард Саїд (за своїм походженням араб з Палестини) є автором понад 20-ти книжок та багатьох статей, здебільшого з проблем орієнталістики. Пропонована увазі читачів книжка дає аналіз орієнталізму як цілісної системи західних уявлень про Схід. Автор переконливо показує, що Захід завжди дивився на Схід крізь лупу орієнталізму й при цьому надавав значно більшої ваги власним упередженням та апріорним схемам, аніж об’єктивним реальностям східного буття.ББК 63.3(5)-7 С 14Edward W. Said. Orientalism. 1978

Це видання здійснено за фінансової та експертної підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної програми з Центром розвитку видавничої справи Інституту відкритого суспільства — Будапешт.Sponsored by the International Renaissance Foundation in the frames of joint program with the Center for Publishing Development of the Open Society Institute - Budapest.

ПРО АВТОРА

Відомий у всьому світі літературний та культурний критик Едвард В. Саїд є професором Колумбійського університету. Він автор дванадцятьох книжок, до яких входить і «Орієнталізм», відзначений премією Товариства критиків національної книжки.

Присвячується Джанет та Ібрагімові

ПОДЯКИ

Лекції про орієнталізм я читав багато років, але більшу частину цієї книжки було написано протягом 1975 — 1976 pp., які я провів як викладач-гість у Центрі вищих студій біхевіористичних наук, у Стенфорді, штат Каліфорнія. У цьому унікальному й щедрому закладі мені пощастило не тільки багато чого навчитися від колеґ, а й одержати допомогу від Джоан Вормбрун, Кріса Гота, Джейн Кілсмайєр, Престона Катлера та директора Центру Ґарднера Ліндзі. Список друзів, колеґ та студентів, які читали або слухали матеріал, викладений у цьому рукописі, такий довгий, що бентежить мене, а тепер, коли він, нарешті, опублікований у вигляді книжки, либонь, навіть їх. Проте я обов’язково мушу вдячно згадати про постійну підтримку й заохочення з боку Джанет та Ібрагіма Абу-Лугодів, Ноама Хомського та Роджера Оуена, які були в курсі цього проекту від самого його початку й до його завершення. З не меншою вдячністю я згадую і про корисний та критичний інтерес моїх колеґ, друзів та студентів у різних місцях, чиї запитання та дискусійні репліки допомогли мені значно пожвавити текст. Андре Шифрін та Жанна Мортон із «Пантеон Букс» були ідеальними видавцем і редактором і перетворили тяжке випробування (принаймні для автора) підготовки рукопису на повчальний і по-справжньому цікавий процес. Міріам Саїд багато допомогла мені своїми дослідженнями з ранньої новітньої історії орієнталістських інституцій. Хоча й без того її любляча підтримка зробила більшу частину праці над цією книжкою не лише приємною, а й можливою.

Е.В.С.

Нью-Йорк,

Вересень — жовтень 1977 р.

«Вони неспроможні репрезентувати самі себе; їх треба

репрезентувати».

Карл Маркс, «Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта»

«Схід — це професія».

Бенджамін Дізраелі, «Танкред»

ВСТУП

І

Якось, відвідавши Бейрут під час жахливої

громадянської війни 1975 — 1976 pp., один французький журналіст із жалем

написав про вщент зруйноване нижнє місто, яке «колись, здавалося, належало...

Сходові, описаному Шатобріаном і Нервалем» ¹. Він мав рацію, звичайно, — принаймні настільки, наскільки міг судити європеєць. Той Схід був

майже повністю витворений уявою європейців і ще від часів античності

асоціювався з романтичними історіями, екзотичними створіннями, теренами, де

пам’ять і краєвиди населені привидами, незабутніми переживаннями. І ось цей

Схід починає зникати. Власне, це вже відбулося, бо його час минув. Мабуть, для

того французького журналіста було неістотним, що в цьому процесі задіяні також

народи, які на тому Сході живуть і жили там і за часів Шатобріана та Нерваля, і

що саме вони потерпають; головним для європейського візитера був європейський

погляд на Схід та на його сучасну долю, що й мало визначальну вагу як для

журналіста, так і для його французьких читачів.

Що ж до американців, то вони, либонь, сприймають Схід

трохи інакше, бо в них він майже напевне викликає зовсім інші асоціації, що

пов’язані з Далеким Сходом (передусім Китаєм і Японією). На відміну від

американців, французи й британці — меншою мірою також німці, росіяни, іспанці, португальці, італійці та швейцарці — мають тривалу традицію того, що я