Читать книгу «Сліпучі катастрофи. Пентадрама жінки», Неля Шейко-Медведєва


«Сліпучі катастрофи. Пентадрама жінки»

712

Описание

«Сліпучі катастрофи» — це п’ять коротких повістей про різних жінок — сумирних, домашніх Єв, які над усе прагнули банального жіночого щастя. Та коли життя влаштовує їм несподівані катастрофічні сюрпризи, вони відкривають у собі войовничу Ліліт і змінюються до невпізнання. Читати цю книжку — все одно що дивитися в дзеркало й знаходити в ньому своє відображення. Можливо, навіть не одне.

1 страница из 224
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.

Сліпучі катастрофи. Пентадрама жінки (fb2) файл не оценен - Сліпучі катастрофи. Пентадрама жінки 1969K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Неля Шейко-Медведєва


Неля Шейко-Медведєва

Сліпучі катастрофи

Пентадрама жінки

«Дуже боляче, коли тебе не люблять, сказала вона, від цього людина стає злою. Покажіть йому, що ви його любите! Спробуйте! Будь ласка!»

Юстейн Гордер. Дочка циркача

«Життя навчило мене чекати, що буде далі. Скільки всього відбувалося рік за роком, інколи з однієї години до другої! В очікуванні слова КІНЕЦЬ інколи таке могло навідбуватися, хороше й погане, наче хороше, а потім усе заплутувалося… Як тут розібратися? Доводилося чекати, що буде далі…»

Тоніно Бенаквіста. Малавіта


Композиція із засушених квітів

Бабине… Найпишніше, найщедріше… літо після літечка… Милуюся ним з вікна, запитую себе: — А дідове коли? Після бабиного? — і зітхаю: — Нема для діда спеціального літа, за яким розпочинається осінь, а за нею зима. Нема й ніколи не було! Лише баби бредуть і бредуть листопадами, лише вони змагаються зі стужею та віхолами. А для дідів нема ні осені, ні зими, а є лише весна і літо. Дід і до ста років літній, до могили жених.

Прикро, що чоловіки великодушно причинили своїм перевесницям окрайчик літа, наче межу провели, до якої вони провадитимуть їх, а далі… Прямуйте самі, а ми повернемося в своє літечко, а то й весну, щоб знову обсіятися — раптом щось зійде, а там — смерть з косою…

А може, ми самі поклали ту межу? Самі вигадали собі це останнє, невимовно гарне літечко?


Комментарии к книге «Сліпучі катастрофи. Пентадрама жінки», Неля Шейко-Медведєва

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!