«Вбивця»

Вбивця (fb2) - Вбивця (пер. Анатолий Питик) 7K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Стивен Кинг

Стівен КІНҐ

ВБИВЦЯ

Оповідання

Раптово він прийшов до тями і зрозумів, що не знає хто він і що він робить тут, на воєнній фабриці. Він не міг пригадати свого імені, не знав що має робити. Він не пам’ятав абсолютно нічого.

Фабрика була великою: конвеєрні лінії збирання, клац-клацаючий звук з яким деталі поєднувалися разом.

Він взяв один із готових пістолетів з коробки, куди їх автоматично запаковували. Очевидно він мав працювати на верстаті, але зараз той був вимкненим.

Схоже він взяв пістолет рефлекторно, на автоматі. Він повільно пройшов в іншу частину фабрики по вузькому мостику. Там стояв чоловік, запаковував набої.

— Хто я такий? — повільно спитав він, затинаючись.

Чоловік продовжував працювати. Він не підвів очей, ніяк не виказав того, що почув його.

— Хто я такий? Хто я такий? — закричав він, але хоч і склепінчастий ангар заводу наповнився його диким лементом нічого не змінилося.

Він замахнувся і різко вдарив пакувальника набоїв пістолетом по голові. Пролунав хрускіт і пакувальник повалився обличчям вперед розсипаючи набої по підлозі.

Він підняв один. Так сталося, що це був правильний калібр. Він повністю зарядив пістолет.

Над собою він почув «клац-клац» кроків.

— Хто я такий? — він задер голову і закричав, насправді не очікуючи, що хтось йому відповість.

Але чоловік поглянув вниз і побіг.

Він різко підняв пістолет вгору і двічі вистрелив. Чоловік спинився і впав на коліна, та перш ніж впасти, він натиснув на червону кнопку на стіні.

Завила сирена, голосно і чітко.

— Вбивця! Вбивця! Вбивця! — закричали гучномовці.