Перші п'ятнадцять життів Гаррі Оґаста (fb2) - Перші п'ятнадцять життів Гаррі Оґаста (пер. Notabenoid) 1373K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Клэр Норт
Вступ
Я пишу це для тебе.
Мій вороже.
Мій друже.
Ти вже знаєш, уже мусиш знати.
Ти програв.
Розділ 1
Другий катаклізм почався 1996 року під час мого одинадцятого життя. Я помирав своєю звичайною смертю, моя свідомість повільно розчинялася в морфійній імлі, але вона обірвала це, неначе крижаним душем облила.
Їй було сім років, а мені — сімдесят вісім. Її пряме біляве волосся було зв'язане хвостиком, що звисав на спину, а моє волосся було яскраво-біле; вірніше, білими були його залишки. Я був одягнутий у лікарняну піжаму, скроєну з метою забезпечення приниженої стерильності, а вона — в синю шкільну форму й фетровий кашкетик. Вона всілася на краю мого ліжка, звісила з нього ноги й подивилася мені в очі. Потім оглянула датчик пульсу, що був підключений до моїх грудей, побачила, що я від'єднав автоматику сповіщення медперсоналу, намацала мій пульс і сказала:
— Я мало не спізнилася, докторе Оґаст.
Вона сказала це чистою берлінською верхньонімецькою, але навіть якщо б вона звернулася до мене будь-якою іншою мовою, помітного акценту все одно не було б чути. Дівчинка почухала під коліном лівої ноги, де в неї свербіло під мокрим від дощу гольфом. Чухаючи, вона сказала:
— Мені потрібно переслати повідомлення назад у часі. Якщо час має тут якесь значення. Користуючись нагодою вашої смерті, я прошу вас передати його Клубам того часу, з якого ви походите, як перед цим його було передано мені.
Я спробував заговорити, але слова сплуталися в мене на язиці, і я не сказав нічого.
Комментарии к книге «Перші п'ятнадцять життів Гаррі Оґаста», Клэр Норт
Всего 0 комментариев