«Знак зодіака»

Малюнки В. Ігнатова

ПЕРЕДНЄ СЛОВО

3нак зодіака… Хай не здивує тебе, читачу, що, зазирнувши передусім у

зміст цієї книжки, ти не знайдеш оповідання за такою назвою. Це книжка не про надзвичайні

відкриття астрономів і не про фантастичні пригоди середньовічних звіздарів, які за рухом світил,

місцем перебування сонця серед розкиданих по небу сузір’їв пророкували майбутнє людини. В ній

мова йде переважно про нашого сучасника і про того мандрівця в завтрашній день, якому судилося

далі розкривати таємниці природи — непізнане й загадкове ставити на службу людству, його кращим

ідеалам.

Здавалося б, що може зробити людина, ця маленька комашка на велетенській Землі, яка в свою

чергу є крихітною пилинкою порівняно з безмежжям Всесвіту? Адже людство мешкає немовби у вузькому

коридорі, де вгорі, за тонким шаром атмосфери, немає умов для життя, а внизу — так само. Над нами

— космічна порожнеча, холодна й безгомінна, під нами — земна твердь, а глибше — розтоплена магма

— сфера високих тисків і температур… Якою самітною, безпорадною відчула себе людина, коли вперше

збагнула інтуїтивно велич Всесвіту!

Може, з цього почуття безпорадності й народилася в давнину віра у божественні сили і

зокрема— у знаки зодіака, що від них нібито залежало людське щастя?.. Вона, ця породжена страхом

віра, ще живе між людьми у країнах капіталу. І досі там ворожать звіздарі по зірках і планетах,

обіцяють знедоленим і голодним щасливу долю. Та тільки доля трудящих залежить не від неба, а від

певних суспільних законів, від того, що несправедливо розподіляються в капіталістичному світі

здобутки людської праці, що один купається в розкошах, а інший гне спину на мільярдера…

Зовсім інша доля людини в нашій країні, в державах, які звільнилися від путів рабства.

Розкута від темряви й гніту людська думка сягнула далеко вперед. І ми сьогодні є свідками того,

як відступає природа перед сміливим людським розумом, знімає суворе “табу” із своїх незліченних