Міру проводжали дівчата, а Форо — хлопці. Поруч йшов і чаклун. Форо бачив на його обличчі дивну усмішку, але ще не міг запитати відверто про свої здогади. Чаклун ніби відчув той погляд.
— Ти хочеш у мене щось запитати?
Форо зніяковів, але ж знати хотів більше за все на світі.
— Так! Звідки вона взялася?
— Ти хіба сам не здогадався?
— Я навіть боюся думати про це, тому, що це неможливо!
— Можливо. Звичайно без чаклунства не обійшлося, але Емма довела мені, наскільки важливо це було для неї. Так це ризик. Та вона обирала сама, і назад повернення не буде.
— Мені здається, що повернення не станеться.
— Я теж так думаю. А ще, мені знову стали з’являтися духи. І тепер я розумію, що вчинив правильно. Тому, хто рятує кохання, пробачають помилки.
Комментарии к книге «Маленький світ», Марта Коваленко
Всего 0 комментариев