Чигиринська Ольга
Врятований
В Гамалі усі загинули, крім двох сестричок Пилипа,
Що їх після трьох «зачисток» не спромоглись знайти.
Гамала була одним із тих містечок фортечного типу,
Куди дуже важко вдертись — і звідки не можна втекти.
(…)
Ми завдячили пам’яттю зраді та мародерству.
Гіркому насінню завдячили солодощами плодів.
А життям ми завдячили — тим, що уникли мордерства:
Двом дівчаткам, які сховались так, що ніхто їх знайти не зумів.
Ю. Михайлик
Людожера вбив Кінсбі. Коли вся децима прибігла на його лайку, людожера вже годі було рятувати — Кінсбі зламав йому шию.
Людина, що проносила кідо[1] лише місяць, вважається достатньо справною для бою, але коли треба взяти когось живим, краще не залучати до такої справи новачка: екзом’язи кідо розвивають зусилля у три тисячі ньютонів. Кінсбі незграбно шарпонув людожера за комір — ось маєте.
Командер Саґара вважав це за свою помилку. Він взяв Кінсбі лише через брак людей. Шанс, що людожер вийде саме на Кінсбі, був мізерний, але… людина припускає, а Бог не пускає.
— Чого ти поліз до нього? — спитав Саґара. — Я наказував що?
— Тут був хлопчик, — зніяковіло промимрив Кінсбі. — Я боявся, що він…
— Який хлопчик? — сержант Дуерте схилився над тілом людожера. — От безталання… вціліти в цьому пеклі — і померти отак дурно.
— Маленький хлопчик, — Саґара не любив цю манеру Дуерте: спитати, а потім далі казати щось своє, не дочікуючись відповіді. — Такий маленький, що проліз в оцю шпарину.
Комментарии к книге «Врятований», Ольга Чигиринська
Всего 0 комментариев