«Війна Калібана»

Перекладач щиро дякує режисеру і продюсеру пану Олегові Ущенко,

за допомогу у відтворення справжньої говірки

долини Марінера.

Війна Калібана

Пролог. Мей.

- Мей ? – мовила міс Керрі, - будь-ласка, відклади своє малювання. Твоя мама прийшла.

Їй знадобилося декілька секунд, аби зрозуміти що сказала вчителька не через те, що Мей не знала слів – їй вже було чотири а не три, а тому що слова не співпадали з тим, що вона знала. Мама не могла за нею прийти. Мамуся полишила Ґанімед і переїхала жити на Цереру, тому що як каже татусь, їй потрібно трохи часу-тільки-для-матусі. Проте сердечко заколотилось: Мей подумала, що ВОНА повернулася.

Звідти, де за опущеним мольбертом сиділа дівчинка, коліна міс Керрі закривали їй вид на двері роздягальні. Руками, липкими від фарб для малювання пальцями, червоною, синьою, зеленою, що змішалися на долоньках, вона ухопилась за ногу міс Керрі не для того щоб посунути її та більше аби спертися при вставанні.

- Мей! – заволала міс Керрі.

Дівчинка подивилася на плями фарби на штанях міс Керрі та на контрольований гнів на широкому, темному обличчі жінки.

- Пробачте мені, міс Керрі.

Нічого страшного, - мовила вчителька тоном, який на справді означав щось страшне, але дівча не заслуговувало на покарання, - будь-ласка, помий руки а потім прибери місце свого малювання. Я прихоплю малюнок і ти зможеш дати його твоїй мамі. Це собачка?

- Це космічний монстр.

- Це дуже гарний космічний монстр. А тепер, будь-ласка, помий руки серденько.

Мей кивнула, повернулась і чкурнула в ванну кімнату так, що аж халат їй затріпотів, мов ганчірка, яка потрапила у повітропровід.

- І не торкайся стін!!

- Пробачте, міс Керрі.

- Нічого. Просто витри їх після того, як помиєш руки.

Повний напір води змив усі кольори і завитки з її шкіри. Дівчинка швиденько, не турбуючись про розбризкану воду висушила руки. Неначе змінився вектор у гравітації – не до підлоги її штовхнуло а до дверей, у передпокій. Інші діти спостерігали з цікавістю і захопленням, - Мей відтирала зі стіни відбитки пальців, кидала баночки з фарбою у коробку, коробку у шафу. Навіть робочий халат стягнула через голову, не чекаючи поки міс Керрі допоможе їй і швиргонула в кошик для сміття.