Читать книгу «Зоряні королі», Эдмонд Мур Гамильтон

«Зоряні королі»

571

Описание

Джон Ґордон, клерк страхової компанії, в недавньому минулому пілот бомбардувальника під час Другої Світової війни, почув якось уночі телепатичний заклик з далекого майбутнього. Принц і вчений Середньо-Галактичної Імперії Зарт Арн, звертаючись безпосередньо до розуму Ґордона, запропонував йому обмінятися свідомістю, щоб дослідити його епоху. Зарт Арн пояснив, що реальна подорож у часі неможлива, але позаяк думка є нематеріальною, то існує можливість переміститися в тіло людини з іншої епохи. Гордон погодився, і… з’явився в тілі принца через 200 тисяч років у майбутньому.



1 страница из 139
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.

Зоряні королі (fb2) файл не оценен - Зоряні королі (пер. Сергей Тищенко) 1121K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Эдмонд Мур Гамильтон


Едмонд Гамільтон

Зоряні королі

Переклад: Сергій Тищенко


Дивний голос

Коли Джон Ґордон вперше почув голос у своїй голові, то подумав, що божеволіє. Була ніч, він майже спав. Голос звучав чітко, подавляючи його власні думки.

«Чи чуєте ви мене, Джоне Ґордоне? Ви мене чуєте?»

Ґордон сів на ліжку, остаточно прокинувшись. Він трохи злякався. Було в цьому голосі щось незрозуміле й тривожне.

Потім він потиснув плечами. З мозком буває всяке, коли людина у напівсні та воля ослаблена. Ні, це нічого не означає.

Він забув про голос до наступної ночі. А коли почав відпливати до царства сну, чіткий голос пролунав знову:

«Чи чуєте ви мене? Якщо чуєте, спробуйте відповісти».

Ґордон знову прокинувся, відчувши, як і минулого разу, легкий переляк. І тривогу. Чи не сталося що-небудь з його мозком? Він завжди вважав, що справи кепські, якщо людина починає чути якісь голоси.

Він пройшов всю війну без жодної подряпини. Але, можливо, роки польотів над Тихим океаном залишили слід у його психіці? Може, у неї закладена ніби бомба уповільненої дії?

— Дідько, я хвилююсь через дрібниці, — грубо сказав собі Ґордон. — І лише тому, що нервуюсь та хвилююсь.

Хвилюється? Так, так і було. Він не був спокійним з того самого дня, як закінчилася війна і він повернувся до Нью-Йорка.

Комментарии к книге «Зоряні королі», Эдмонд Мур Гамильтон

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!