Владислав Русанов
Мести не будет
Автор выражает благодарность Трусовым
Антониде Александровне и Алексею Афанасьевичу
за поддержку в период работы над книгой.
Майже весна
Якби тобi — мої думки,
Ну а менi — та й чари твої,
Якби тобi — мої слова,
Якби менi — тебе i навпаки.
А за вiкном майже весна,
Знає слова майже не сказанi вона
I у моїх жилах присутня.
А за вiкном майже весна,
I, Боже мiй, як несподiвано вона
Змiнює все моє майбутнє,
Моє майбутнє i моє життя.
I я живу блиском очей,
Смаком бажань i запахом слiв.
Буде колись i навпаки -
I моє життя, може, теж стане твоїм.
А за вiкном майже весна,
Знає слова майже не сказанi вона
I у моїх жилах присутня.
А за вiкном — майже весна,
I, Боже мiй, як несподiвано вона
Змiнює все наше майбутнє,
Наше майбутнє i наше життя.
Пролог
Комментарии к книге «Мести не будет», Владислав Адольфович Русанов
Всего 0 комментариев