Кемерон Доукі
Усі жінки — відьми
Фатальне кохання
Спочатку була тільки темрява.
«Але ж ні, це не так», — подумалося йому.
Було вкрай важливо все точно пригадати, настільки точно, наскільки взагалі здатна людина. Хіба ж не для цього вона має розум? Хіба ж не власним розумом людина упорядковувала навколишній світ і керує ним? Якщо від початку він сфальшує, то хіба ж не зрадить він самому собі?
Мусило бути щось ще до настання темряви.
А до темряви був лише біль.
І був цей біль вдивовижу сильним та нестерпним. Вдивовижу, тому що йому самому було дивно — як він витримав його і не помер. Цей біль вразив його несподівано як блискавка — охопив його тіло і свідомість, наче сталевими лещатами. Він мав бути готовим до цього. Він зробив спробу ці лещата зламати. І не зміг. І так було безліч разів.
А ще цей біль був дивовижним. І це жахало його найбільше.
Отой біль повнився кольорами. Такими сліпучо-яскравими. А потім раптом настала темрява. Але до того біль, що буяв розмаїттям кольорів, різким ударом встромився у кожне нервове закінчення його тіла і повністю позбавив здатності рухатися. Наче цей біль був розумною істотою і навмисне розшукав і уразив кожен нерв.
А потім біль відпустив його так само раптово, як і охопив. Мозок його наче зависнув у темній порожнечі. Скільки так тривало — він і гадки не мав. Але коли він нарешті почав прокидатися і приходити до тями, виявилося, що зі свідомістю до нього повернулися й кольори. Але цього разу вони не завдавали болю. Та невдовзі він відзначив, що кольори анітрохи не втратили здатності робити йому зле.
Він наче потрапив у больову пастку. Наче кольори — то велетенське павутиння, і він, як та муха, мав нещастя у ньому заплутатися. І хоч як би він не пручався, як би він не намагався відвернути лиху долю, вивільнитися йому не вдавалося. Це було наче пекло наяву. Один з досі небачених різновидів. І йому було невтямки, чому він і досі не з'їхав з глузду.
Але цього не сталося. Натомість почало з'являтися щось нове — поволі, мало-помалу. Щось абсолютно неочікуване.
У нього зажевріла надія.
Комментарии к книге «Усі жінки - відьми. Фатальне кохання», Кэмерон Доки
Всего 0 комментариев