Читать книгу «Ерагон», Кристофер Паолини

«Ерагон»

982

Описание

Одного разу звичайний сільський хлопчак Ерагон знайшов високо в горах дивовижний камінь, який виявився не чим іншим, як драконовим яйцем. Ця таємнича знахідка змінила все подальше життя хлопця. Йому судилося виростити дракона, взяти участь у великій війні, відвідати фантастичні землі, стати на бій із чаклунами і чудовиськами. У хитросплетіннях долі, магії та кохання Ерагон відродить колишню велич вершників Дракона й кине виклик самій Імперії. Він стане першим вершником, непідвладним ані королям, ані вождям. На суші й на воді, у небі й під землею поруч з Ерагоном завжди буде його вірний дракон.



1 страница из 375
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.

Ерагон (fb2) файл не оценен - Ерагон (пер. Игорь Бондарь-Терещенко (ИТБ)) (Спадок - 1) 3516K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Кристофер Паолини


Крістофер Паоліні

Ерагон

Пролог

Тінь Смерка

Вітер завивав, сповняючи ніч незнайомими запахами — передвісниками світової бурі. Кремезний Смерк звів голову і вдихнув повітря. Якби не багрове волосся й криваво-червоні очі, можна було б подумати, що це людина.

Раптом він зіщулився й принишк. Так, не було жодних сумнівів: вони тут. А може, це пастка? Оцінивши ситуацію, він холодно наказав: «Розійдіться, сховайтеся за кущами й деревами. І хто б не наблизився, зупиніть його… або помріть».

Навколо Смерка заметушилось дванадцять ургалів, озброєних короткими мечами та круглими залізними щитами з якимись чорними знаками. Ці кривоногі потвори з товстими, ніби навмисне створеними для бою, руками, зовні нагадували людей. Над маленькими вухами вони мали пару закручених рогів. Ледь чутно порохкуючи, потворні істоти пірнули в хащі.

За мить шурхіт стих, і довкола знову запанувала тиша.

Сховавшись за стовбуром, Смерк не зводив очей з темної стежки. Досвідчений звір, він розрізняв на ній геть усе аж до найменших дрібничок: слабкого місячного сяйва було досить, аби бачити кожну гілку, кожен листочок так само гарно, як сонячного дня. Збоку Смерк видавався неприродно застиглим. По лезу довгого меча, що його він тримав у руці, тяглася тоненька, наче волосинка, подряпина. Вузький клинок міг легко ввійти поміж ребрами, але не зламався б навіть об найміцніший панцир.

Комментарии к книге «Ерагон», Кристофер Паолини

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства