«Минуле української фантастики»

Олександр Левченко

Минуле української фантастики

Тези доповіді на першому засіданні Львівського клубу любителів фантастики

Доповідь базується на матеріалах розділу «Фантастика Украины» сайту «Архив фантастики», підготовлених Віталієм Карацупою, якому автор висловлює щиру вдячність.

1. Перший фантаст — Микола Васильович Гоголь: «Вечора на хуторі поблизу Диканьки», «Вій».

Довоєнний період:

2. Винниченко Володимир Кирилович (26 липня 1880 — 6 березня 1951) Український письменник, драматург, художник і політичний діяч. Народився 26 липня 1880 р. в селянській родині в с. Веселий Кут Херсонської області. Після лютневої революції — Голова Генерального секретаріату Центральної Ради і генеральний секретар внутрішніх справ (лютий 1917-січень 1918 рр.), голова Української Директорії (листопад 1918-лютий 1919 рр.). Емігрував. Із середини 1920-х рр. відійшов від політичної діяльності, продовжуючи літературну і публіцистичну. Умер у власному будинку в м. Мужені на півдні Франції. У фантастиці відзначився двома творами — фантастичним романом «Сонячна машина» (1928), перевидано: Сонячна машина: Роман. — К.: Дніпро, 1989. — (Романи й повісті, 1989/6); і антиутопією «Лепрозорій» (1938).

3. Бузько Дмитро Іванович (1891 — 14 листопада 1937) Народився у 1891 р. в м. Новомиргороді (колишня Херсонська губернія) у родині священика. Учився в в Одеській духовній семінарії. Саме в Одесі, на самому початку ХХ ст., вивчив українську мову і захопився національними ідеями. Працював редактором «Укркінофотооб’єднання» у Києві і Харкові, займався літературною діяльністю. У 1937 р. був арештований і обвинувачений у тім, що «у 1918–1920 рр. займав ряд посад у петлюрівських організаціях, був учасником націоналістичної організації, вів контрреволюційну агітацію на зборах письменників…». 14 листопада 1937 р. за рішенням трійки НКВД його розстріляли. В історії фантастики залишився єдине його науково-фантастичний твір — роман «Кришталевий край» (Кришталевий край, 1935), перевидано «Кришталевий край»: Науково-фантастичний роман. — К.: Видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь», 1959. — 140 с. — (Бібліотека пригод та наукової фантастики), у якому автор розповідає про німецького вченого-хіміка, творця кристально чистого скла з міцністю броні.

4. Смолич Юрій Корнійович (8 липня (25 червня) 1900 — 26 серпня 1976) Український радянський письменник, автор історичних, пригодницьких, науково-фантастичних і публіцистичних творів. Народився 8 липня 1900 р. в Софіївці — знаменитому на увесь світ дендропарку поблизу історичного міста Умань у родині вчителів. Був профенсійним письменником. У 1942 р. став членом правління Союзу письменників СРСР, і на цій посаді залишався до самої смерті. Науково-фантастична трилогія «Прекрасні катастрофи» (1928-33 рр.), перевидано «Прекрасні катастрофи»: Науково-фантастичні романи. — К.: Радянський письменник, 1965, — твір, з якого починається жанр наукової фантастики в українській радянській літературі. Довидано: Господарство доктора Гальванеску. Що було потім. Ще одна прекрасна катастрофа.

5. Трублаїні Микола Петрович (12 (25) квітня 1907 — 5 жовтня 1941) Український дитячий письменник і журналіст, один з організаторів піонерського руху на Україні. Народився 25 квітня 1907 р. в с. Ольшанка Вінницької області, батько був лісорубом, мати — сільською вчителькою. Визнаний і прославлений радянською владою. Загинув під час нальоту німецької авіації 5 жовтня 1941 р. За десять років творчої праці (1931–1941 рр.) написав більш трьох десятків книг. Головним його твором став науково-фантастичний роман «Глибинний шлях», перевидано «Глибинний шлях»: Роман. — Харків: Книжково-газетне видавництво, 1948. — 340 с. 20 000 пр. (п)., над яким автор працював протягом 1939-41 рр. Ідея роману полягала в тому, що один геніальний школяр пропонує маститим вченим ідею метрополітену між Москвою і Владивостоком. Ідея глибинного тунелю використовувалася згодом фантастами не раз.

Післявоєнний період:

6. Бердник Олесь (Олександр) Павлович (25 грудня 1927 — 18 березня 2003) Український письменник і громадський діяч, автор більше п’ятдесяти романів, повістей, есе. Народився 25 грудня 1927 р. в селі Вавилово Миколаївської обл. у родині потомствених ковалів. У 1943-45 рр. рядовим солдатом брав участь у бойових діях, був поранений. У 1949 р. арештований і засуджений на десять років за «антиреволюційну агітацію і пропаганду». Лише в 1955-м його звільнили. Почав друкуватися в періодиці в 1947 р. У 1957 р. в друці з’являється його перша книга «Поза часом і простором». Літературною діяльністю займався до 1971 р. За цей час українською мовою вийшло більш двох десятків науково-фантастичних романів і повістей. Деякі з його романів, які письменник називав феєріями, були визнані у світі. Так, наприклад, «Зоряний Корсар» був перекладений у 26 країнах світу. Далі Олесь Бердник знову попадає в опалу, його починає переслідувати КГБ. У 1973 р. його виключають зі Спілки Письменників України. У 1976 р. його книги вилучають з бібліотек, 6 березня 1979-го його заарештовують, а 21 грудня того ж року засуджують на 6 років особливо строгого режиму і 3 роки посилання за трьома статтями КК СРСР за «антирадянську агітацію і пропаганду». У 1984 р., після того, як він написав покаяний відкритий лист у газету «Літературна Україна» (17.05.84), його справа була переглянута і рішенням Верховної Ради СРСР він одержує помилування. У 1985 р. виходить нова книга — роман «Вогнесміх», написаний у роки свого другого ув’язнення, і його знову приймають до Спілки Письменників УРСР. Починає видавати нові книги — «Лабіринт Мінотавра», «Пітьма вогнища не розпалює», «Камертон Дажбога» (перша частина якого фактично є романом «Зоряний Корсар»), «Таємниця Христа» й ін. Помер Олесь Бердник 18 березня 2003 р. в Києві після тривалої хвороби. Останні роки життя провів у селі Гребені під Києвом, де побудував собі будинок. У цьому селі він і був похований.

Бібліографія творчого доробку О. Бердника:

1. Поза часом і простором: Фантастичні повісті та оповідання / Худ. Г. В. Малаков. — К.: Радянський письменник, 1957. — 172 с. 2 крб. 85 коп. 30 000 пр. (п) — підписано до друку 29.03.57 р.

2. Людина без серця: Фантастично-пригодницька повість / У співавт. з Ю. Бедзиком. — К.: Державне видавництво дитячої літератури УРСР, 1958. — 232 с. — (У світі пригод). 4 крб. 70 к. 100 000 пр. (п)

3. Привид iде по Землi: Науково-фантастична повiсть. — К.: Державне видавництво дитячої літератури УРСР, 1959. — 162 с. 3 крб. 20 к. 65 000 пр.

4. Шляхи титанiв: Науково-фантастичний роман. — К.: Державне видавництво дитячої літератури УРСР, 1959. — 266 с. — 3 крб. 90 коп. 30 000 пр.

5. Стріла часу: Фантастичний роман. — К.: Видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь», 1960. — (Пригоди, подорожі, наукова фантастика). 50 000 пр. (п)

6. Серце Всесвіту: Фантастичні повісті / Худ. Й. Ф. Юцевич. — К.: Радянський письменник, 1962 — 256 с. 38 коп. 65 000 пр. (п)

7. Сини Світовида: Роман та казкова феєрія. — К.: Радянський письменник, 1963. — 366 с. 52 к. 15 000 пр.

8. Діти Безмежжя: Роман-феєрія / Худ. Г. С. Ковпаненко. — К.: Дніпро, 1964. — 364 с. 72 к. 40 000 пр. (п)

9. Хто ти?; Радістю перейдемо безодні: Феєрії. — К.: Радянський письменник, 1966. — 436 с. 85 к. 30 000 пр.

10. Подвиг Вайвасвати. — К.: Молодь, 1967. — 242 с. 56 к. 30 000 пр.

11. Чаша Амріти; Дике поле; Всемогутні дурні: Феєрії. — К.: Радянська школа, 1968. — 368 с. 74 к. 65 000 пр.

12. Покривало Ізіди: Повість. — К.: Веселка, 1969

13. Окоцвіт: Казкова повість. — К.: Веселка, 1970. — 172 с.

14. Зоряний Корсар: Роман. — К.: Радянський письменник, 1971. — 376 с. 74 к. 65 000 пр.

15. Вогнесміх: Роман-феєрія / Худ. В. С. Соловйов. — К.: Радянський письменник, 1988. — 544 с. 2 крб. 20 к. 115 000 пр. (п)

16. Вогняний вершник: Феєрії / Худ. С. Н. Набережних. — К.: Молодь, 1989. — 368 с. — (Компас). 65 000 пр. 1 крб. 60 к. (о)

17. Лабіринт Мінотавра: Повісті / Худ. Дмитро Олександрович Заруба. — К.: Веселка, 1990. — 408 с. 1 крб. 10 к. 115 000 пр. (п)

18. Пітьма вогнища не розпалює…: Психоаналітична феєрія: Науково-фантастичний роман / Художнє оформлення М. П. Артеменюка. — К.: Український письменник, 1993. — 304 с. 30 000 пр. (п)

19. Камертон Дажбога: Казковий роман-феєрія / Худ. М. П. Артеменюк. — К.: Український письменник, 1996. — 472 с. 5 000 пр. (п)

20. Владко Володимир Миколайович (26 грудня 1900 / 8 січня 1901 — 21 квітня 1974)

21. Український радянський письменник-фантаст, журналіст і театральний критик, сьогодення ім’я якого — В. М. Єремченко. Народився 8 січня 1901 року в Петербурзі в родині службовця. Як фантаст дебютував повістю «Йдуть роботи», що була відзначена в 1929 році премією на Всеукраїнському конкурсі. Автор 4 романів, 6 повістей і кільканадцяти оповідань у жанрі фантастики. Твори Володимира Владко, якого критики назвали «українським Жулем Верном», були перекладені на білоруську, болгарську, угорську, литовську, німецьку, сербську, чеську і японську мови. Помер 21 квітня 1974 року.

22. Твори в п’яти томах / Худ. оформл. М. Пікалова; Мал. В. Савадова. — К.: Молодь, 1970–1971. 28 500 пр. (п)

23. Т.I — Аргонавти Всесвіту: Науково-фантастичний роман, 1970. — 408 с. 98 коп.

24. Т.II — Нащадки скіфів: Роман / Мал. Г. Малакова, 1970. — 382 с. 93 коп. — підписано до друку 19.03.70 р.

25. Т.III — Сивий капітан: Роман / Мал. В. Савадова, 1971. — 344 с. 1 крб. 4 коп. — підписано до друку 26.01.71 р.

26. Т.IV — Фіолетова загибель: Повість; Залізний бунт: Роман / Мал. Г. Малакова, 1971. — 448 с. 1 крб. 14 коп. — підписано до друку 26.02.71 р.