«Сава Чалий»

Іван Карпенко-Карий

Сава Чалий

Трагедія в 5 діях і 7 картинах

ДІЄВІ ЛЮДЕ

Потоцький - коронний гетьман.

Шмигельський

Жезніцький

Яворський шляхта. Качинська

Кася - її дочка

Зося Курчинська, потім жона Чалого.

Сава Чалий.

Гнат Голий - його побратим.

1-й 2-й 3-й запорожці.

Медвідь Грива 1-й

2-й 3-й Гайдамака.

1-а 2-а Нянька біля дитини Чалого.

Кульбаба

Кравчина Яків

Молочай

Микита

[Потап - козачок.]

ДІЯ ПЕРША

Середина пустки. Лави. Стіл на трьох ногах. Піч наполовину розвалена.

На стіні висить жидівський халат. На сцені нема нікого.

ЯВА I

Медвідь і Грива, входять.

Грива (з косою направець в руках. З дверей). А хто тут є, озовися!

Медвідь. Нема ще нікого, рано!

Грива. А тут безпечно справді.

Медвідь. Еге! Ніхто з сіпак дворових не загляне; а на селі то так скрізь і зорять, щоб не збиралися на раду.

Грива. Сюди ніхто і носа не наверне! Одно - далеко від двора, та ще й в яру глибокім, а друге - пустка, то побояться, щоб часом, бува, не здибав тут їх Сава Чалий.

Медвідь. Пани тут всі навколо тільки Сави Чалого бояться, а наш брат

їх ні краплі не страшить, так вже привикли всіх вважать за бидло! А ти ж куди прямуєш?

Грива. У ліс до Сави.

Медвідь. Він буде тут сьогодня. Обіщав прийти на раду.

Грива. От і гаразд. А Сава митець!