«Навіки разом! За принципом Папандопуло»

Оксана Білозір, Валерій Чабанний

Навіки разом! За принципом Папандопуло

Чи є взагалі в Україні спеціалісти із зовнішньоекономічних питань?

Навіть цілком очевидні речі не беруться до уваги, як у випадку безмитної торгівлі між країнами ЄЕП. У Росії нафта і газ продається своїм підприємствам за ціною, вдвічі меншою, ніж українським. Відтак, враховуючи, що собівартість енергоємкої (металургійної, хімічної, коксохімічної, скляної, машинобудівної тощо) продукції в Росії значно нижча від аналогічної продукції в Україні, російські виробники матимуть абсолютну перевагу на українському ринку. Україну просто завалять російською продукцією, розваливши при цьому остаточно діючі підприємства, які ще не захоплені українськими олігархами.

Що спільна економічна діяльність є від лукавого, говорить той факт, що у недалекому 1997 році вже були напрацьовані урядами двох країн угоди, за якими встановлювалися справді рівноправні економічні відносини, проте, на відміну від України, російська Дума відмовилася їх ратифікувати.

Подальші події розгорталися вже як на полі бою, лише баталії мали економічну термінологію: ПДВ, численні квоти, ввізні мита, антидемпінгові розслідування — все для того, щоб Україна проміняла свій історичний вибір на газ і нафту, на труби Новомосковського заводу, який належить найближчому оточенню президента, та ще на безліч товарів — подразників для олігархів.

Події останніх днів — безпрецедентне підвищення у 2,5 рази тарифів на перевезення українських вантажів російською територією та зменшення квот на імпорт українських труб великого діаметру, у яких Росія сама відчуває велику потребу, лише зайвий раз засвідчили про грубий економічний тиск на Україну щодо прискореного вступу її до ЄЕП.

Відтак вже стало прикметою часу застосування до України недружніх акцій і навіть ультиматумів з боку Росії після кожної зустрічі президентів віч-на-віч.

Ні чим не спровоковані економічні санкції призвели до значного звуження російського ринку для українських товарів, що спричинило утворення великого негативного сальдо у двосторонній торгівлі.

Приклад зневажливого ставлення до України і порушення елементарних норм конкуренції на міжнародному ринку проявляється всюди, де російські експортери зустрічають незалежних українських виробників.