«Захват і біль битви. Перша світова у 211 епізодах»

1072

Описание

Книга заснована на щоденниках і спогадах її учасників. Автор, досліджуючи архіви, відновив хід подій Першої світової війни. Кожен із дев'ятнадцятьох абсолютно різних людей з обох боків конфлікту розповідає про ту війну, що зазнав особисто, зокрема: багатодітна американка, яка влітку перебувала в маєтку в Польщі; датський пацифіст, мобілізований до німецької армії; російська медсестра; австралійка, яка приїхала на своїй вантажівці до Сербії, щоб служити в армії шофером; російський офіцер; німецький матрос; шукач пригод, латиноамериканець, від якого відмовляються всі армії, крім османської; французький дипломат та ін. Петер Енґлунд показує, як настрій і сприйняття війни людиною змінюється від захоплення та ентузіазму до тотального страху і ненависті… Автор таким чином уклав щоденникові записи, що події розгортаються послідовно. Ми можемо побачити війну місяць за місяцем водночас на всіх фронтах. Примітка верстальника: Цією книгою видавництво «Фоліо» продовжує ганебну практику перекладу не з оригіналу, а з російського перекладу. Численні описки й сліди...

1 страница из 589
читать на одной стр.

Настроики

Фон текста:

Текст
Текст
Текст
Текст

Аа
Roboto
Аа
Garamond
Аа
Fira Sans
Аа
Times

Захват і біль битви. Перша світова у 211 епізодах (fb2) - Захват і біль битви. Перша світова у 211 епізодах (пер. Н. В. Третякова) 7123K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Петер Энглунд

Петер Енґлунд
ЗАХВАТ І БІЛЬ БИТВИ

Перша світова у 211 епізодах

Присвячується пам'яті Карла Енґлунда, рядового австралійської армії, службовий номер 3304, 3-тя австралійська дивізія, 11-та бригада, 43-й піхотний батальйон. Учасник битв біля Мессін і Пашендейла 1917 року. Загинув у битві поблизу Ам'єна 13 вересня 1918 року. Місце поховання невідоме.

…Усе, що народжується тортурного й страшного на ешафотах, у катівнях, божевільнях, операційних, під склепіннями мостів пізньої осені, — все не здається і вперто наполягає на своїй страшній дійсності. Ти хочеш його забути. Сон охоче стирає в мозку його борозни, але сновиддя скасовують роботу сну, знову прокреслюючи стерті знаки.
І ти прокидаєшся, задихаючись, запалюєш свічку у темряві, і, як солодку воду, ковтаєш світанкові струмені спокою. Але на якому ж вузькому краєчку тримається цей спокій! Один незграбний рух — і знову погляд іде крізь знайоме, дружнє і за оманливими втішними контурами ловить обриси жаху.

Райнер Марія Рільке. «Нотатки Мальте Лявридса Бриґґе», 1910
^[1]