«Біографи голубої планети»

Біографи голубої планети (fb2) - Біографи голубої планети 641K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Александр Петрович Емченко

Олександр Ємченко

БІОГРАФИ ГОЛУБОЇ ПЛАНЕТИ

Етюди про великих мандрівників

^©  

_{http://kompas.co.ua}

 _{— україномовна пригодницька література}

Художник Юрій Новиков

Рецензент доктор географічних наук, професор М. І. Щербань

_{Муза мандрівок кличе}

ні друзі! Наша книжка ознайомить вас із життєписами людей, які

в різні часи, здійснюючи близькі і далекі мандрівки по планеті Земля, відкривали й

досліджували невідомі досі країни, річки і гори, моря й океани, острови й архіпелаги. Автор

добре розумів поставлене перед ним завдання — розповісти не просто про подорожі цих людей,

а й про самих людей, про їхні долі, про те, як вони жили, про що мріяли, чого прагнули, як

саме вписали свої імена в географічний літопис Землі.

_{Ви сьогодні звично берете до рук атласи, легко знаходите на них цілі країни і}

континенти, моря й далекі острови… Ви знаєте, як було відкрито Америку і хто здійснив перше

кругосвітнє плавання, хто перший дістався до вершин земної кулі і хто відкрив людству

шостий материк — Антарктиду, ви можете назвати дослідників суворого центру Азії і Далекого

Сходу, ви знаєте, де знаходиться мне Дежньова і берег Маклая…

_{Знаєте… Але нерідко ці знання абстрактні, відірвані від конкретних людей, які}

здійснили те чи інше відкриття. А ось коли ви знаєте цих людей, їхнє сповнене неспокою і

дерзань життя, їхній неповторний внутрішній світ, загальні відомості про нашу планету

оживають, наповнюються людським теплом. Перед вами постає не просто низка мандрівних

походів, не просто перелік здійснених відкриттів, а ланцюг драматичних людських доль, ви

бачите, як нелегко давалися сухопутні подорожі й океанські плавання, на які небезпеки і

знегоди прирікали себе відважні сини музи мандрівок, життя яких було більше сповнене

трудами, аніж днями. Якщо ви це відчуваєте, прочитавши книжку, автор вважатиме, що своє

завдання виконав.

_{І ще ось про що хочеться сказати. Значну лепту у створення землепису внесли наші}

великі співвітчизники. Російський народ завжди був народом-відкривачем. Мужність,

наполегливість і невситима жага нових знань були характерними рисами його славних синів

упродовж усієї його багатовікової історії.

_{Де тільки не побували російські землепрохідці й мореплавці! Російські люди бачили}

величезні простори Північної і Центральної Азії, екзотичні острови Океанії, пустелі Африки,

тропічні ліси Бразілії, крижані поля Арктики й Антарктиди. Російські кораблі борознили всі

п'ять океанів земної кулі.

_{Звичайно, в цій книжці ви знайдете оповіді далеко не про всіх, хто ввійшов у історію}

землепису, хто залишив свої автографи на континентах і морях планети. Єрофій Хабаров і

Василь Поярков, Іван Крузенштерн і Степан Макаров, Петро Семенов-Тян-Шанський і Володимир

Обручев, Отто Шмідт і Іван Папанін… Ці люди — теж гордість нашого вітчизняного землепису.

Про них та інших сподвижників музи мандрівок мова попереду.

_{Сьогодні, друзі, дехто з вас нарікає, що на Землі, мовляв, уже все відкрито, вивчено і}

досліджено, — на нові відкриття годі сподіватися. Та ви помиляєтесь. На нашій планеті ще

багато білих плям. Ще не вивчений повністю південний материк — Антарктида. Ще є в басейні

Амазонки місця, де не ступала нога людини. Ще надходять повідомлення про нові географічні

відкриття на загублених островах Океанії. Дедалі більше привертає увагу людини таємничий

підводний світ і кличуть у захмарну височінь найвищі точки планети — гірські вершини, на

одну з яких, Джомолунгму, піднялися нещодавно в екстремальних умовах радянські

альпіністи.

_{Безумовно, «золотий вік» великих географічних відкриттів давно канув у Лету.}

Безповоротно пішли в минуле часи Пржевальського й Амундсена, коли мандрівник із блокнотом,

біноклем і дуже нехитрими приладами робив те, що диктувала йому сама назва його науки:

географія, тобто землепис. Це — позавчорашній день географії. Сьогодні вона перетворилася у

вельми розгалужену царину науки. Сьогодні в географію прийшли і приходять математики,

фізики, хіміки, біологи, геологи, археологи, антропологи, етнографи, економісти і

соціологи. Сьогодні географія, переживаючи другу молодість, вийшла на широку дорогу прямої

роботи на народне господарство. Сьогодні географія стала космічною. Крива земного

мандрівного шляху на вістрі технічного прогресу круто здійнялася в небесну височінь: гідні

нащадки легендарних землепрохідців і мореплавців — космонавти — одним поглядом осягають

нині свою планету. І виявилося, як багато ми ще не знаємо про свою рідну домівку, ім'я якій

Земля.

_{Отож, друзі, не ховайте до шухляд своїх компасів.}

_{Похід по Землі, початий багато віків тому, триває. Попереду — нові відкриття і}

знахідки, попереду — дослідження й освоєння інших планет Всесвіту.

_{Румби рози вітрів націлені у всі кінці світу.}

_{Подорожі тривають.}

_Автор

Книга Марко Поло

ей чоловік мав трохи химерну, але невимушену і щиру манеру

розповідати; свої оповіді про далекі мандри він часто-густо присмачував невинним

запитанням: «Про що вам іще розказати?..»

Розказувати Марко Поло було про що. Як ніхто інший з його сучасників, він добре знав

ціну подорожам. Майже третину свого життя, а прожито було замало не сімдесят, він провів

далеко від рідної Венеції — на таємничому і казково багатому Сході. Невідомим землям було

подаровано найкращі роки життя, щоб Потім, повернувшись до рідних берегів, «подарувати»

побачені землі Європі, — рукописна «Книга Марко Поло» однією з перших відкрила європейцям

справжнє обличчя далекого, досі небаченого азіатського Сходу.

«Царі й імператори, королі, герцоги і маркізи, лицарі й громадяни і всі, кому

хочеться дізнатися про різні народи, про розмаїття країн світу, візьміть цю книгу і почніть

її читати: ви знайдете тут незвичайні дивовижі… А щоб книга наша була правдива, істинна,

без будь-якої омани, про бачене говоритимемо в ній як про бачене, а почуте виповімо як

почуте; кожний, хто цю книгу прочитає чи послухає, повірить їй, бо все тут правда».

Так просто й безпосередньо починає Марко Поло свою книгу-сповідь, названу «Про

різноманіття світу» і відому в наші дні як «Книга Марко Поло». У ній автор оповідає про

своє перебування у східному і південному Китаї, Монголії, Індії, Бірмі, на Тібеті, Цейлоні.

Написана 700 років тому, ця чудова літературна пам'ятка минувшини не старіє. Колись її

чинно і сумлінно, аркуш за аркушем читали титуловані особи, з цікавістю гортали купці й

ченці, свято брали до рук прості громадяни. І сьогодні ця книга привертає читацьку увагу.

Що то був за чоловік, мандрівне життя якого дало йому змогу написати таку книгу?

Сучасний біограф Марко Поло Генрі Харт починав і закінчує свою книгу про нього такими

словами: «Хто ж він був, Марко Поло, який прожив багате на пригоди життя?..» І тут же, ніби

відповідаючи, наводить крилату фразу іншого дослідника біографії венеціанця — Орландіні:

«Образ цього чоловіка лишається загадковим».

Так, про Марко Поло до нас дійшло обмаль даних. Але й того досить, щоб говорити про

нього як про незвичайну людину. Легендарний обранець музи мандрівок жив за часів