У ХАТИНЦI СТОРОЖА
НА ДРЕЙФУЮЧОМУ АЙСБЕРГУ
У ПАЩI РОБОТА
КИТИЧЦI ЗНОВУ ПРИЙШЛО В ГОЛОВУ
ЕЙНОРА ОПРИТОМНIЛА
ЩЕ ОДИН ПОЄДИНОК
ПЕРЕВОРОТ
ЧОМУ СУМУВАВ ТВIНАС
ОРIЄНТИР
В КАБIНI ПIЛОТА
ОФIЦIЙНЕ РIШЕННЯ
НА ПЛАНЕТI СЛЮДИ
ОБЛОГА
ВЕЛИЧНА БУДIВЛЯ
IЗ ПОПЕЛУ
КАДРИЛЬ ШУКАЄ ВИХОДУ
БУДОВА БЕЗ КIНЦЯ
ЩЕ ОДНЕ ЛИХО
ПОШУК СЛIДIВ
ЧИСТКА ПIДЖАКА
ОК
РОЗКРИТТЯ ТАЄМНИЦI
БIЛЯ КАРУСЕЛI
У СКЛАДАХ
НАЗАД ДО "СРIБНОЇ ШИШКИ"
В ОСТАННЮ ПОДОРОЖ
РОЗШУКИ
СПАЛАХ
СПОЧАТКУ
____________________________________________________________________________
ПОХМУРА ДОРОГА
Чи є дорога, похмурiша за ту, що веде до великого мiського смiтника? По нiй раз у раз шмигають сiрi або зеленi смiттєвози, зрiдка розтрушуючи черепки, картопляне лушпиння, скоринки хлiба, пластмасовi затички, рiзнi залiзячки i чого тiльки не хочеш. А якщо здiймався дужчий вiтер, то, дивись, iз якої-небудь неприкритої машини, мов птахи, вилiтали цукерковi обгортки, клаптики газет i навiть цiлi аркушi iз книжок з чудовими кольоровими малюнками...
Усi, напевно, пригадують казку про Йонукаса, який за собою посипав дорогу крихтами хлiба, щоб не заблукати i прийти з лiсу додому. Отож якби хто попав на смiтник, то знайти дорогу назад було б завиграшки: так вона, та дорога, була рясно всипана рiзним дрiб'язком.. На жаль, iз смiтника дороги назад немає: все-все, що сюди привозять, пожирає вогонь, i вогнище палає таке велике, що його заграву видно далеко-далеко навкруги, навiть можна подумати, що то горить цiле село...
Комментарии к книге «Подорож у Тандадрику (на украинском языке)», Витауте Жилинскайте
Всего 0 комментариев