«Пазл»

Франк Тільє

Пазл

А коли від давнього минулого не залишається нічого, коли люди повмирали, а речі зруйнувалися, тоді лише запах і смак — тендітніші, але більш живучі, більш нематеріальні, стійкі, незрадливі — залишаються ще надовго, наче душі, нагадують про себе, чекають, сподіваються, на руїнах усього іншого невтомно продовжують нести на собі, на своїх ледь вловимих краплинках, величезну брилу спогадів.

Уся команда медиків, які супроводжували Люку Шардона, зібралася навколо його ліжка. Коли він прокинувся, з його голови познімали електроди електроенцефалографа. Електрокардіограма та різні прилади, що були досі під’єднані до його тіла, свідчили про абсолютно стабільний стан.

Пацієнт, прив’язаний ременями за зап’ястя та гомілки, продемонстрував своє невдоволення.

— Я говоритиму лише з моїм психіатром. Усі решта — вийдіть, будь ласка.

Лікарняна палата швидко спорожніла. Люка Шардон спробував підняти голову, але не зміг.

— Не намагайтесь,— сказала йому Санді Клеор.— Дослідження було тривалим і складним, вашим м’язам знадобиться не один день на відновлення. Можливо, навіть кілька тижнів.

Психіатр сіла на край ліжка і прибрала пасмо каштанового волосся, яке закривало очі пацієнта. Цього разу ця вродлива жінка з коротким темним волоссям, якій було від сили тридцять років, була одягнена в цивільне, позбувшись свого надто офіційного білого халата. Ця державна лікарня була розташована за якусь сотню кілометрів від відділення важко хворих, де вона працювала.

— Ви чудово знаєте, що ми не можемо вчинити інакше, Люко.

— Завжди можна вчинити інакше.

— Як ви почуваєтесь?

Молодий чоловік повернув голову до єдиного вікна в палаті. Небо було затягнуте, грізне. Його очі знову зустрілися з яскраво-блакитними очима лікарки.

— Скільки часу ви намагалися вилікувати мене до мого прибуття сюди, лікарю Клеор?

— Ви цього не пам’ятаєте?

— Як я можу це пам’ятати? Хіба я не божевільний? Божевільному складно мати уявлення про дійсність і про час, хіба ні?

Клеор відповіла не одразу. Цього разу мовлення пацієнта здавалося їй абсолютно чітким і зв’язним. І не агресивним.