«Крутая плюс, або Терористка-2»

ПРОЛОГ

Із газет:

«Страшний злочин сколихнув суспільство.

Резонансна справа примушує нас укотре переглянути уявлення про людські чинники та соціальні корені сучасної злочинності.

У престижному столичному дипломатичному ліцеї сталося масове отруєння. Кілька дітей опинилися на лікарняному ліжку. П’ятеро учнів та двоє дорослих померли. Лікарі стенали плечима. А діти почали вмирати. Першими — сестри Пономаренко. А потім ще кілька підлітків і двоє старших. Зреагувала прокуратура.

Очолила розслідування слідча з особливо важливих справ Тетяна Кулик, за плечима якої безліч розкритих злочинів.

Версія слідства намалювалася досить чітко: викладачка ліцею Зірка Симчич використала свою подругу Травіату Голуб — психічнохвору. Мотиви банальні — спровокувати скандал і скинути директора ліцею, аби посісти його місце. Голуб у спецлікарні. Симчич заарештовано.

Суд наразився на кілька несподіванок. Сенсацією стала відмова слідчої Тетяни Кулик від участі у справі. Виступила на процесі як приватна особа і повідомила, що, за зібраними нею даними, жахливий злочин скоїла інша людина — посудниця ліцею Лідія Олійник. Кулик зреклася слідства, коли дізналася, що підозрювана Олійник і сурогатна матір її майбутньої дитини — та сама особа.

Перемивальниця полумисків удалася до переступу, бувши вагітною внаслідок штучного запліднення генетичним матеріалом подружжя Куликів.

Причини злочину примітивні — елементарне, хоча й досить мізерне збагачення. Зловмисниця скористалася барбізоном, який розкладається в організмі, не полишаючи слідів. Потягли за ниточку: з’ясувалося, що Олійник уже пускалася на отруювання, аби розв’язати свої життєві проблеми.

Зло мімікрує, зло на всяку добу набуває нових прикмет. Жахливе лиходійство мало дріб’язкові підспідки. Жиємо в часі, коли людське життя дорівнює цеброві помиїв?

Світло в кінці тунелю — безневинну вчительку Зірку Симчич виправдано і звільнено. Звісно, без вибачень та компенсації матеріальних і моральних збитків. Але до цього нам, на жаль, не звикати.