Кріс Тведт
Той, хто вбиває
З подякою Елізабет.
Без неї не було б цієї книжки.
Її не було вдома. Щойно переступивши поріг, він відчув, що в будинку порожньо. Та все ж перейшов усі кімнати, гукаючи; відчинив двері до спальні — може, спить; зазирнув до лазнички — може, ніжиться у ванні: зійшов у льох і піднявся на горище. З кожною хвилиною тривога зростала, пучнявіла, набирала потуги.
Вона мала б бути вдома.
Він вийшов надвір, набрав номер її мобільного. Стояв посеред подвір’я і слухав механічний голос у слухавці, який радив залишити повідомлення.
— Де ж ти? — запитав уголос.
Відчув себе по-дурному й вимкнув телефон.
Він перевзувся і рушив навмання з двору. Вузька, майже не топтана, але видна стежка заводила в ліс, вилася між соснами, огинала купини. Земля пересохла, і важко було роздивитися, чи проходив тут хтось за останні кілька годин, а може, й днів. За чверть години він дійшов до болота. Хтось перекинув дошки через калабаню — проклав дощаний місток, ще багато років тому. Більшість дощок пішли під воду, а ті, що залишилися, підгнили й ослизли. Він намагався розпізнати її сліди в намулі, де починалося болото, але там так натоптали, що важко було відрізнити відбитки одні від одних.
За болотом стежка розгалужувалася. Він навмання вибрав праву. За п’ятдесят метрів стежка знову розділилася надвоє, і він знову рушив праворуч, але стежина поступово змаліла і, зрештою, зовсім пропала в хащах.
Він ще трохи погукав її, а тоді повернувся до будинку.
Прочекав дві години й викликав поліцію.
Десь за пів години на подвір’я завернув поліцейський автомобіль. З боку водія вийшов середнього віку кремезний чоловік, а з пасажирського місця — значно молодша жінка.
— Це ви телефонували? — запитав констебль.
Він, як міг, пояснив ситуацію, намагався говорити спокійно і стримувати паніку, доки поліцейські прискіпливо розпитували його, старанно занотовуючи відповіді.
Він їздив у справах, а коли повернувся, не застав її вдома.
Так, вона знала, що він повертається. Вони розмовляли напередодні ввечері.
Ні, жодної записки в хаті він не знайшов. Ніяких есемесок чи повідомлень електронною поштою. Так, він перевірив кілька разів.
Так, дуже незвична для неї поведінка.
Комментарии к книге «Той, хто вбиває», Крис Тведт
Всего 0 комментариев