«Vivat Academia!»

Vivat Academia! (fb2) - Vivat Academia! 1394K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Любов Базь

Любов Базь

Vivat Academia!

Зачин. На попелищі

— Тут трапилась пожежа, — неголосно сказала Ляна. — Років зо п’ять тому.

Ранок був на диво холодним. Тільки початок осені, і ось тобі — маєш. А яка погода, такий і настрій.

— Підпал? — із непідробною цікавістю запитала Ела.

— Та ні. Не схоже. — Пальці Ляниної руки, витягнутої над застарілим попелищем, тремтіли. Ела мовчала. Вона чудово відчувала, коли будь-хто готовий був її вислухати — і коли слова заважали.

В Академії їх навчали: Слово — то зброя. Слово — то скарб. Ні тим, ні іншим не слід розкидатися без потреби.

— Ми йшли по гриби, — нагадала Ела зрештою. Як на неї, час для ознайомлення із попелищем було вичерпано. Ела не любила довго чекати. Тим паче, це навіть не підпал.

Чи підпал то був кілька років тому, коли Ляна прийшла в Академію, при собі маючи лише рюкзак із найнеобхіднішими речами (у випадку Ляни — переважно книжками та пописаними зошитами), ніхто й досі не знав. Про те, що трапилося з Ляною, говорили всяке. Достеменно відомо було лише одне: будинок нинішньої кращої Елиної подруги згорів. Тож тепер Ляна навіть на канікули лишалася в Академії. Просиджувала дні над своїми зошитами, здебільшого в приміщенні, іноді у лісі. В світлі дні, звичайно, — у темні до лісу міг піти тільки самогубець. Це ще гірше, ніж у Чорний Сектор.

— Сьогодні не кращий день, — похитала головою Ляна. — Не темний, але не кращий. Здорових грибів не знайдеш, самі хворі.

— Тю! — Ела почувалася розчарованою. — Та ж я тебе питала…

— Ти питала, чи можемо ми піти в ліс по гриби. Про їхнє збирання мова не йшла, — підкреслила Ляна.