«Гірка правда»

Гірка правда (fb2) - Гірка правда [Злочинність ОУН-УПА (сповідь українця)] 1928K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Виктор Варфоломеевич Полищук

ГІРКА ПРАВДА. ЗЛОЧИННІСТЬ ОУН-УПА

(сповідь українця)

По плодах їхніх пізнаєте їх

Матвія 7:16

Пам'яті жертв ОУН-УПА

труд цей присвячую

Нехай ніхто, хто почуває себе українським націоналістом,

не кидає в мене болотом, не прочитавши цієї книжки

(с) Copyright 1995 by Wiktor Poliszczuk. Копіювання чи передрук цілості, або фрагментів більших ніж одна сторінка, вимагає письмової згоди Автора.

Торонто-Варшава-Київ 1995

Вступне слово

Під сучасну пору існують по-сусідськи дві самостійні держави - Україна і Польща. Встановленню між ними дійсно добросусідських відносин перешкоджає досі нерозв'язана проблема наслідків діяльності Організації Українських Націоналістів і створеної нею Української Повстанської Армії. В об'єктивному світлі ця проблема у цілості не розроблена ще ні істориками, ні політологами, ні політиками, ані теж не знана вона звичайним людям, як у Польщі так і на Україні.

Пропонована праця має публіцистичний характер і містить у собі три аспекти:

а). Науковий: В ній, внаслідку аналізу документів, фактів, інформацій дана науково обгрунтована відповідь на питання: хто, коли і чому почав злочинну справу масового народовбивства на Волині й Галичині у 1941-1945 роках. У книжці показаний міжнародно-правовий статус Західної України в той період, описані причини, методи і наслідки діяльності ОУН-УПА, а також юридична кваліфікація тієї діяльності. Всі твердження автора випливають з джерельних даних, які подані у формі приміток до кожного розділу окремо. В книжці є також докази з автопсії, тому що автор, як українець, протягом дванадцяти років жив у націоналістичному українському середовищі в Канаді і США.

б). Дидактичний: Книжка з успіхом може послужити як підручник для студентів вищих шкіл гуманітарного профілю з ділянки найновішої історії України і Польщі. В ній систематизованим і компактним способом подані інформації про події і їх причини, які мали місце в час II світової війни на Західній Україні. Книжка становить компендій інформацій про українсько-польські відносини в Західній Україні у міжвоєнний період і в час II світової війни. З дидактичних міркувань у книжці подані повторення найважливіших проблем, вони мають характер наголошування головних вузлів польсько-українських відносин і їх причин.

в). Популярний: Книжка дозволяє запізнатися з причинами, перебігом і наслідками подій, які мали місце в 1941-1945 роках в Західній Україні, також людям, у котрих тільки закінчена початкова освіта.

З метою уникнення деяких публіцистичних прийомів у вигляді епітетів, автор, маючи на оці читача без вищої освіти, волів повторити деякі важливіші твердження, щоб дати змогу краще їх зрозуміти і запам'ятати.

Такий характер книжки подиктований потребою викладу досі невияснених істориками проблем з ділянки польсько-українських відносин першої половини нашого століття, потребою дати студентам гуманітарних факультетів матеріалу, необхідного для засвоєння фактів про події 1941-1945 років на Західній Україні, а також потребою прояснення проблеми ОУН-УПА для широких мас як на Україні, так і в Польщі.

Книжка має спричинитися до дійсно добросусідських відносин між українським і польським народами.

Читачів, котрі цікавляться проблематикою ОУН-УПА, відсилаю до моєї, наукового характеру, праці п.з. "Ідеологія українського націоналізму за Дмитром Донцовим."

Автор звертається до читачів з проханням надсилати відгуки про книжку - позитивні й негативні, також копії публікованих і неопублікованих рецензій, інформації про інші, не заторкнені у цій книжці, факти, що мають відношення до ОУН-УПА. Згадані матеріали слід посилати на адресу:

Dr. Wiktor Poliszczuk

120 Timberlane Dr.,

Brampton, Ont.,

Canada, L6Y 4V7

Автор.

Частина І

ЗЛОЧИННІСТЬ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ

Розділ І

Потреба правди

Одним з політичних виявів антиукраїнської кампанії в Польщі... є відкопування проблеми українського націоналізму і наголошування його так званої "небезпеки". Це - слова українського історика й політолога зі США, проф. Ярослава Пеленського, опубліковані у редагованому ним же журналі "Віднова" № 3/1985, Мюнхен, стор. 247. Хоч і ціную проф. Я. Пеленського за його в деяких випадках об'єктивність, проте не можу з ним погодитися щодо того, що: а) проблему українського націоналізму не слід відкопувати, б) що український націоналізм не становить небезпеки, в) що він ототожнює проблему українського націоналізму з українським народом ("антиукраїнська кампанія").

Вважаю, що проблему українського націоналізму слід не тільки "відкопати", а й вивернути її догори корінням, щоб можна було збагнути злочинну суть українського націоналізму. Без зрозуміння суті українського націоналізму ніколи не дійде до примирення між українським і польським народами. Всупереч твердженню проф. Я. Пеленського, український націоналізм надалі становить велику й реальну небезпеку як для українського, так і для польського народів хоч би тому, що в його суті є перегляд на сьогодні існуючих кордонів, національна ненависть, і в дальшому - імперіалістична експансія.

Проф. Я. Пеленський під впливом багаторічної націоналістичної пропаганди невиправдано ототожнює український націоналізм з українським народом, а це - дві різні речі, два різні поняття. Український народ у своїй масі ніколи не прийняв українського націоналізму, відкидає його й сьогодні та засуджує його діяльність під час II світової війни. Саме це й є предметом цієї книжки.

* * *

Один доброзичливець сказав мені:

- Чоловіче, облиш писати цю книжку, припини цю затію, вони ж тебе вб'ють! Я їх пізнав, я їх знаю - націоналістів, бандерівців - я бачив як вони вбивали, я знаю на що вони спроможні!

-Ні, не вб'ють, - відповів я. - Не той тепер час, не той тепер Миргород, Хорол-річка не та..

Проте й справді, перед тим, як взятися за написання цієї книжки, я аналізував проблему можливих наслідків для мене особисто й для моєї родини, які могли б настати з цієї причини. Я знав і знаю, що ОУН, тобто Організація Українських Націоналістів, поборювала своїх ворогів терором - індивідуальним і масовим. Але ж від початкової стадії діяльності ОУН, від апогею терору років війни, минуло багато років і, що найголовніше, змінилися обставини, які примусили ОУН припинити в цей час фізичний терор, відмовитися від убивств. В ОУН завжди панувала жорстока дисципліна, чи вона була свідома, ота дисципліна, а чи ні, тут не так уже суттєво. Тут скажу лише, що всі вчинені оунівцями вбивства відбувалися з наказу, або ж з ініціативи організації, тобто ОУН.

Після війни, опинившись на Заході в демократичних країнах, ОУН, не відмовляючись від мети, змінила методи своєї боротьби. Тепер вона не вбиває, що не означає, що вона, відмовилася від убивств у майбутньому.

Отже, з власної ініціативи жоден оунівець не наважиться мене вбити за цю книжку, а проводи (від: провід) усіх трьох фракцій ОУН сьогодні не підуть на такий крок, це йшло б урозріз сьогоднішнім заявам про демократизм, навіть про гуманізм в ОУН. За таких умов, коли б мені щось сталося внаслідок публікації цієї книжки, то це б тільки ще більше пошкодило ОУН, це був би ще один доказ злочинності цієї організації. А таких доказів сьогодні ОУН хоче уникнути, хоче їх позбутися. Хоч був час, коли ОУН неприховано пишалася скоєними злочинами.

Тож повторюю: Я не боюся, що мене бандерівці (бо це їхня спеціальність від часу розламу в ОУН) вб'ють мене. В них вистачить розуму, щоб застосувати тактику промовчування цієї книжки. Я не боюся не тільки смерті, а й погроз, не боюся зневаг, яких можу сподіватися від українських націоналістів. Якщо вони матимуть місце, то вони будуть оприлюднені в наступному виданні цієї книжки, як додаток до неї.

Пишу цю книжку всупереч становищу моїх близьких, зокрема моїх дітей. Тож, гадаю, вони залишаться поза погрозами й іншими наслідками моєї діяльності. А якщо ні, то й про це напишу в наступному виданні.