²рена Карпа
(Андро´³нний ³нтерактив)
16.05.2002.
В³н (або я?) зайшов до хати, й подивившись у дзеркало, подумав:
«..........., ..........? .......... ..............?.. ............ ...»
Все, ескейп, я ж не вм³ю мислити. Спитайте моº¿ викладачки естетики.
Так от. Дивна визр³ла потреба паруватися. Щоб хтось чекав у хат³, щоб шмаркався в мою раковину ³ сцяв у м³й ун³таз. Щоб хтось (той, ³нший) спав на моºму вузькому л³жку ³ дратувався в³д св³тла мон³тора, коли я працюю вноч³. Та як т³льки все це реал³зовуºться, злагоджений орган³зм мого ³снування негайно в³дторгуº чужор³дний елемент. Я ненавиджу в³дпов³дальн³сть за тих, кого приручую, я ненавиджу ¿х за руйнац³ю злагоджено¿ системи мого «в³льного» життя. Треки, накати... Господи, ³ це я, кому ненависн³ схеми ³ правила! Де вона, ³мпров³зац³я?!
Стар³шаю.
Ми перестал³ лаз³ть в окна к люб³мим женщ³нам.
Комментарии к книге «Полювання в Гельсінки», Ірена Карпа
Всего 0 комментариев