Олександр Бєляєв
СТРИБОК У НІЩО
Костянтинові Едуардовичу Ціолковському з глибокою пошаною.
Автор
Частина перша
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО РЯТІВНИКІВ
1. ВЕЛИКІ ЗНАННЯ МОЖУТЬ БУТИ ПРИЧИНОЮ ВЕЛИКИХ НЕПРИЄМНОСТЕЙ
Цандер рвучко відсунув креслення, встав з-за стола, пройшовся по кабінету. Вийняв з футляра скрипку і заграв. Довгі, тонкі пальці легко і спритно танцювали на грифі. Але мелодія, яку видобував скрипаль з свого інструмента, була зовсім не весела.
“Шеф чимось схвильований! — думав Вінклер, прислухаючись з сусідньої кімнати до імпровізації. — Ого! Скільки гіркоти! Як скаржиться скрипка!”
Скарга перейшла в обурення, в палкий протест. Звуки гучнішали, голоснішали і раптом обірвались незавершеним акордом.
“Напевно, з Цандером сталося щось незвичайне!” — знову подумав Вінклер, креслячи рейсфедером криву. З кабінету почулися приглушені килимом швидкі кроки Цандера.
— Вінклер, ідіть сюди!
Коли Вінклер увійшов, Цандер уже сидів за письмовим столом,
— Сідайте.
Комментарии к книге «Стрибок у ніщо», Автор неизвестен
Всего 0 комментариев