«На краю Ойкумени»

Іван Єфремов

НА КРАЮ ОЙКУМЕНИ

Малюнки Л. 3усмана

Художнє оформлення Л. Склютовського

ПРОЛОГ

Свіжий осінній вітер линув над просторами вкритої брижами Неви. Гострий шпиль Петропавловської фортеці в блиску сонячного дня здавався золотим променем, що звився в блакитну висоту неба. Під ним плавно вигинав свою широку могутню спину Двірцевий міст. Хвилі, коливаючись і виблискуючи, розмірено хлюпались об світлі гранітні східці набережної.

Молодий моряк, що сидів на лаві, глянувши на годинник, рвучко підвівся і хутко пішов набережною вздовж Адміралтейства. Жовті стіни легко здіймали у височінь свій вінець білих колон у прозорому осінньому повітрі. Автомобілі безшумно мчали відполірованим асфальтом, граючи миготливими спалахами сонця по начищеному склі та різнобарвній емалі кузовів.