«Тільки мить»

Науково-фантастичний роман

Художник ВАЛЕРІЙ СЮРХА

Герои романа, пользуясь “машиной времени”, проникают в далекое прошлое нашей планеты. Мы

видим, как, будто по ступенькам винтовой лестницы, поднимается в своем развитии все живое на

Земле…

В произведении остро ставятся морально-этические проблемы, возникающие в коллективе научных

работников. Автор декларирует главную мысль: на создание высшей формы жизни природа истратила

много миллионов лет, а уничтожить ее на планете, пустив в ход ядерное оружие, можно вмиг. И тем

дороже становится для нас эта жизнь.

Рецензенти

МИКОЛА СЛАВИНСЬКИЙ

МИКОЛА СОРОКА

ЧАСТИНА ПЕРША

Fortis imaginatio generat casum.^[1]

У купе пахло свіжою білизною, комплекти якої лежали на полицях. Під

вікном сидів чоловік років на тридцять п’ять і час від часу поглядав на двері. До відходу поїзда

лишалося три хвилини, а сусідів по купе — жодного. Чоловік підвівся, розпустив змійку коричневої

вельветової куртки і схилився над зшитком друкарських відбитків. Він так заглибився в читання, що

й не помітив, як рушив поїзд, як повільно поплив назад сірий фасад вокзалу, в вітражах якого,

здавалося, вирувала пожежа. То відбивалося у склі проміння призахідного сонця. В коридорі

почулися квапливі кроки й захекані голоси. В купе зайшла дівчина в синіх джинсах і смугастій

безрукавці, за нею — непоказний літній чоловік і худорлявий довгий хлопець із рудими вусами.

Подорожні привітались.

Рудий молодик і його літній супутник утягли до купе туго напханий рюкзак і, піднявши на