«Чорні Журавлі Всесвіту »

Оформлення В. Спицевича

Друкується за виданням “Искатель”, 1962. № 3, 4, 5; 1963, № 4.

ОСОБЛИВА НЕОБХІДНІСТЬ

Науково-фантастична повість

1

— Це в нас розповідали, бувало, вечорами, — сказав Сенцов.

— Еге ж, вечорами… — озвався Раїн, зітхаючи.

Вечорів вони давно не бачили.

Вечори лишилися там, де й тіні дерев, прозорі струмки, що біжать по круглих камінцях, білі

хмари і веселі вогні міст. Там можна було просто собі встати й гайнути прогулюватись вулицями, не

одягаючи скафандрів.

Там залишилося й багато чого іншого, ім’я якому — Земля. Дивна річ: з відстані в сімдесят

мільйонів кілометрів мала б, напевне, здатися зовсім невеликою рідна планета, що давно вже

перетворилась на яскраву зірочку, яку не відрізнити від інших. Та виходило інакше — Земля звідси

ставала набагато більшою, сильнішою, ріднішою до неможливого! І кожен спогад про неї — дорожчий

дорогого.

2

— Так ось, — вів далі Сенцов, ховаючи усмішку і пильно оглядаючи всіх примруженими

очима, — Баранцева ви всі, звичайно, пам’ятаєте, — ну, завідувача сектором астронавігації

інституту? Згідно плану підготовки у політ на довколаземну орбіту мали вивести і всіх викладачів

— щоб краще розумілися на психіці курсантів. І ось настає черга Баранцеву…

Він зупинився на півслові. Звук, м’який і сумовитий, зародився десь під стелею. Поступово