Микола Руденко
Ковчег Всесвіту
Київ
«ВЕСЕЛКА»
1995
Передмова
МИКОЛИ ЖУЛИНСЬКОГО
© Микола Руденко, 1995
© Микола Жулинський, передмова, 1995
© Олег Набока, іллюстрації, 1995.
СЛОВО ПЕРЕД СУДОМ
Київ не бачив Миколу Руденка чотирнадцять років. Боляче, гірко, але тепер він — письменник і правозахисник — майже не бачить Києва. «По поверненні додому у мене, певно, від нервового потрясіння ослаб зір, — розповідає Микола Данилович. — Я дуже погано бачу єдиним раніше більш-менш зрячим оком, не впізнаю людей. А вони — мої знайомі, друзі — й ображаються, можливо, на мене: чи не загордився?»
Не соромтесь, зупиніть на вулиці цього кремезного, енергійного чоловіка у чорному береті, з густою бородою, що її час одбілив від розкішної колись чорноти. Привітайтесь — і ви побачите, як у ту ж мить на його обличчі засяє посмішка, засвітиться щирою привітністю. Затремтять-забрижаться зморшки на чолі, лагідно забринить голос…
Спілкування з Миколою Руденком — це щасливі хвилини духовного єднання. Цього чулого чоловіка не охолодили, не відчужили од людей навіть ті жахливі одинадцять літ концтаборів у Мордовії й на Уралі, заслання до Гірського Алтаю, вимушена еміграція у США.
Комментарии к книге «Ковчег Всесвіту», Микола Данилович Руденко
Всего 0 комментариев