«Оранжеве серце»

ВОЛОДИМИР МИХАНОВСЬКИЙ

ОРАНЖЕВЕ СЕРЦЕ

Науково-фантастичні оповідання

Малював Ігор Горбенко

ШЛЯХАМИ НЕВІДОМОГО

ОВСІЙ

Хтозна-чому, але Миколка відчував до Овсія відразу. Укупі з іншими хлопчаками він шпурляв

Овсієві в широку спину крем’яхи. А коли той озирався, щоразу розгублено і здивовано, Миколка

припускав навтьоки, ховаючись у першому-ліпшому завулку.

Гавань була невелика. Сюди морем везли вантажі з Оранжерейного архіпелагу — чудові фрукти,

земні й марсіянські. Звідси, із гавані, відправляли на архіпелаг товари, потрібні людям, що

працювали в оранжереях. Туди везли електронні мікроскопи, різні біостимулятори, прискорювачі

росту рослин. Люди на архіпелазі ставили наукові досліди. А всю чорнову роботу виконували

роботи.

Працювали роботи і в гавані.

Овсій теж був робот — неповороткий, вайлуватий робот прадавнього випуску, з прямокутним

тулубом і довгими шестипалими кінцівками.

Якось камінь, що його влучно пожбурив Миколка, попав роботові в один із вразливих вузлів.

Овсій здригнув. Заблимали фотоелементи-очі, і низький голос добродушно пробуркотів:

— Не виводьте мене з ладу, юні земляни!

По цих словах робот повернувся й перевальки попростував до вантажного лайнера.

Принишклі шибайголови простежили, як Овсій, зійшовши трапом, ступив на борт атомохода,

вислухав якийсь наказ капітана й покачуляв до трюму…