Володимир Михановський
Ідея третього колеса
Притча
Це сталося давно, дуже давно. Люди тоді були консервативні й до різних новацій ставились вельми недоброзичливо. Подейкували, нібито така вже природа людська. Одного разу якийсь Винахідник з’явився о Комісії. На плечах він підтримував химерний витвір, що складався з рами, педалей, двох коліс та новенького шкіряного сідла.
Заїкаючись через свою ніяковість, Винахідник привітав шановних членів і, зупинившись посеред зали, опустив долу свій витвір. Який бо винесуть вирок?…
– Отже, ви твердите, що на цій двоколісній штуковині можна пересуватися? – сказав голова тоном, що не обіцяв нічого втішного.
– Але… це легко довести, – відповів Винахідник, радіючи з такого простого запитання. – Я можу продемонструвати… Дозвольте? – І він закинув ногу з наміром скочити в сідло.
– Ні, ні, – жестом зупинив його голова. – Краще скажіть нам, чи знаєте ви, що таке рівновага? Я маю на увазі несталу рівновагу.
– Здається, знаю, – непевно промурмотів Винахідник.
– Маю сумнів! – одрубав голова Комісії. – 3 вашого погляду, якщо поставити стілець на дві ніжки, він стоятиме і не впаде?
– Я цього не кажу…
– Ні, ви стверджуєте саме це. Більше того. З ваших слів виходить, що на такому двоногому стільці можна вільно сидіти. Ви просто не знаєте азів науки, юначе! – Голова переможно окинув поглядом колег, що ствердно закивали йому.
– Якби велосипед був непорушний, інша річ, – почав Винахідник, коли шумок у залі пригас. – Але моя машина рухається…
– Ну і що?
– А те, що вона нібито не встигає впасти. Закон інерції.
– Дурниці! – обірвав голова. – Ви просто забули про принцип відносності.
Винахідник важко зітхнув.
Комментарии к книге «Ідея третього колеса», Владимир Наумович Михановский
Всего 0 комментариев